Новини проекту
Новий навчальний рік!
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Голосування
Як Вам новий сайт?
Всього 0 чоловік

Освітні програми

Дата: 16 січня 2020 о 11:49, Оновлено 22 вересня 2021 о 11:32

Освітні програми Приозерненського ЗЗСО на 2021/2022 навчальний рік : 

https://drive.google.com/drive/folders/1fMPBIRiYiIklcWTkEwqgTZ0Kx0y3PeLN

                      Архів 

СХВАЛЕНО                                                             ЗАТВЕРДЖУЮ

Рішення педагогічної ради                                         Директор Приозерненської ЗОШ І-ІІІ

Приозерненської ЗОШ І-ІІІ ст..                                  

від __ _______2019  року                                             __________________М.Д. Чорнобай     

(протокол № __)                                                                  _______________________2019 року

                                                            

Освітня програма початкової школи (1 - 2 класи)

Приозерненської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Кілійської районної ради

Одеської області

на 2019/2020 навчальний рік

Освітня програма початкової школи (1 – 2  класи)

 Приозерненської  ЗОШ І-ІІІ ступенів  

Кілійської районної ради  Одеської області

на 2019/2020 навчальний рік

Тип закладу загальної середньої освіти – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Орієнтовна кількість 1-2  класів - 2.

Орієнтовна кількість учнів1-2 класів -  25.

Статутом закладу загальної середньої освіти визначено: українська мова навчання.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ (1 - 2  КЛАСИ)

            Освітня програма початкової школи (1 – 2 класи) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», на основі Типової освітньої програми для 1-2-х класів закладів загальної  середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 21 березня 2018 року № 268.

            Освітня програма початкової освіти (далі – Освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти (далі – Державний стандарт).

            Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-           дитиноцентрованості і природовідповідності;

-           узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-           науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-           наступності і перспективності навчання;

-           взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-      логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-           можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-           творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-           адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Згідно із Законом України «Про освіту», на основі Державного стандарту й Типової освітньої програми заклад освіти розробляє освітню програму – єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів, індивідуальних проектів, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання. Освітня програма відрізняється від Типової освітньої програми послідовністю викладання навчального матеріалу, обсягом його вивчення, наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних форм, методів і засобів навчання.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання в закладах освіти усіх типів і форм власності.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ТА ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ, ПРЕДМЕТІВ, ФАКУЛЬТАТИВІВ, КУРСІВ ЗА ВИБОРОМ.

            Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів початкової освіти  для 1-го класу складає – 805 годин/навчальний рік,  для  2-го класу  складає – 875  годин / навчальний рік.

            Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані для 1- 2- го класів (далі – навчальний план)

Навчальний план для 1 – 2  класів

з українською мовою навчання

на 2019/2020 навчальний рік

Назва освітньої галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класі

1

2

Інваріантний складник

Мовно- літературна

Українська мова

Молдовська мова

7

1

7

1

Іншомовна

Англійська мова

2

3

Математична

Математика

4

4

Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі)

Я досліджую світ

3

3

Технологічна

Дизайн і технології

1

1

Інформатична

Інформатика

-

1

Мистецька

Мистецтво

2

2

Фізкультурна

Фізична культура

3

3

Усього

20+3

22+3

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження учня

20

22

Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)

23

25

Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальному плані закладу освіти.

Варіативна складова навчального плану використовується на

предмет інваріантної складової:

- молдовська мова (1, 2 кл.)..

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Пояснювальна записка

Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;

– розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих здібностей школярів;

– формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;

– формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;

– ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;

– формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);

– дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;

– залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності. 

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування в молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя.

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;

2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання» або інтегрований курс цих навчальних предметів;

3 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання»;

4 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання».

1 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, доречно реагує на них;

виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції;

слухає й розуміє коротке монологічне висловлення;

відповідає на запитання за змістом прослуханого (хто? що? де? коли? як?);

розповідає, про що мовиться в тексті, який прослуховувався;

ділиться своїми почуттями та емоціями від почутого;

розповідає, що зацікавило в усному повідомленні;

відтворює по ролях (з учнями або вчителем) діалог із прослуханих казок, розповідей;

вступає в діалог на теми, які викликають зацікавлення;

самостійно формулює репліки (запитання) до співрозмовника за змістом попередньо підготовленої короткої бесіди на добре знайому тему;

уважно слухає співрозмовника й адекватно відповідає на його запитання;

користується формулами мовленнєвого етикету в ситуаціях навчального та побутового спілкування (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням);

дотримується правил спілкування з людьми різного віку;

використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);

регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування;

повторює услід за вчителем зразок зв’язного висловлення (обсягом 2-3 речення) зі збереженням його змісту та інтонаційних особливостей;

переказує знайому казку, короткий прослуханий текст з опорою на подані малюнки, словосполучення, запитання, план;

самостійно будує коротке зв’язне висловлення за поданим початком, малюнком (ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя

Сприймання усної інформації.

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.

Оцінювання усної інформації.

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

Створення усних монологічних висловлень

Змістова лінія «Читаємо»

читає вголос доступні тексти переважно цілими словами (окремі слова ускладненої структури – складами);

виявляє  у процесі читання розуміння значень більшості слів, звертає увагу на незнайомі слова, запитує у дорослих їх значення;

правильно інтонує речення, у кінці яких стоять різні розділові знаки (після попередньої підготовки);

читає і  називає  нескладні за змістом і формою фольклорні та літературні  тексти (загадка, лічилка, казка, вірш, оповідання);

виділяє в структурі тексту заголовок;

пояснює зв’язок заголовка та ілюстрацій зі змістом твору (у прозорих випадках);

виявляє розуміння фактичного змісту  невеликих за обсягом і нескладних текстів:  пояснює, яка подія відбулася, називає персонажів твору, відповідає на запитання  за змістом прочитаного;

пояснює, якими словами  в тексті автор описує характер героя, його зовнішність, передає красу природи і т. ін.(з допомогою вчителя);

переказує близько до змісту прочитаний твір  чи окремі його епізоди з опорою на ілюстрації, запитання вчителя;

висловлює власне ставлення до прочитаного: хороший / поганий вчинок, хто сподобався / не сподобався в творі, які епізоди найбільше запам’яталися,  вразили;

читає по ролях діалоги з казок, оповідань, віршів (після попередньої підготовки);

має уявлення про найважливіші джерела інформації: дитячі книжки, журнали, енциклопедії, телебачення, бібліотека, Інтернет;

розрізняє  вербальну і візуальну інформації  в тексті;

знаходить за завданням учителя потрібну візуальну інформацію в дитячій книжці, дитячому журналі, пояснює її зміст;

знаходить і називає  елементи дитячої книжки (прізвище автора, заголовок, ілюстрації), спираючись на них, висловлює здогад, про що може розповідатися в книжці (творі);

розрізняє дитячі книжки казок, оповідань, віршів у виданнях з чітко вираженим поліграфічним оформленням (ілюстраціями, заголовком, графічним представленням тексту);

дотримується правил  збереження книжки та гігієни читання (під керівництвом дорослого);

пояснює свої читацькі вподобання (яким темам надає перевагу);

відповідає на запитання, про що (про кого) любить читати;

називає своїх улюблених літературних  героїв

Формування і розвиток навички читання.

Сприймання і практичне розрізнення художніх текстів.

Аналіз та інтерпретація змісту тексту.

Формування рефлексивного досвіду за змістом прочитаного.

Ознайомлення з різними джерелами та видами інформації.

Робота з дитячою книжкою.

Орієнтовний зміст літературного матеріалу:

дитяча література в авторській, жанрово-тематичній різноманітності:

– твори усної народної творчості (казки, лічилки, загадки, скоромовки, пісеньки та ін.),

– доступні віку художні твори відомих письменників України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей: літературні казки, оповідання, вірші, комікси;

– науково-художні дитячі тексти;

– дитяча періодика;

теми дитячого читання: про Батьківщину, сім’ю, живу й неживу природу, дітей, шкільне життя, дружбу, пригоди, винаходи, фантастика та ін.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

називає і розбірливо пише всі рукописні малі й великі літери українського алфавіту, дотримуючись графічних, технічних, гігієнічних вимог;

розрізняє друковане і рукописне письмо;

списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту;

пише під диктування слова, речення з 3-4 слів;

добирає й записує назву малюнка, заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

складає й записує речення за ілюстрацією, життєвою ситуацією (самостійно та з допомогою вчителя);

дотримується культури оформлення письмових робіт;

перевіряє написане;

виявляє і виправляє недоліки письма (графічні, орфографічні, пунктуаційні) самостійно чи з допомогою вчителя

Формування і розвиток навички письма.

Створення власних письмових висловлень.

Перевірка письмових робіт

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймає зміст і форму простих медіапродуктів (малюнки, світлини, комікси, дитячі журнали, мультфільми тощо), бере участь в їх обговоренні;

бере участь в обговоренні змісту і форми медіапродуктів;

розповідає про свої враження від прослуханих / переглянутих медіапродуктів

Робота з медіапродукцією

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

має уявлення про мовні звуки;

розрізняє голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння;

правильно вимовляє тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні звуки;

відтворює ланцюжок звуків у почутому слові (без явищ асиміляції);

пояснює зміну значення слова в результаті заміни одного зі звуків;

має уявлення про букви, розрізняє звуки і букви;

позначає мовні звуки буквами на письмі;

правильно записує слова, вимова й написання яких збігаються;

правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків;

відтворює алфавітні назви букв;

має уявлення про склад, вимовляє слова по складах;

пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові;

поділяє на склади слова під час переносу їх частин в інший рядок;

має уявлення про наголос, визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу;

розрізнює наголошений і ненаголошені склади в слові;

правильно наголошує загальновживані слова;

пояснює залежність значення слова від зміни наголосу в ньому (в окремих випадках) ;

має уявлення про номінативну функцію слова;

співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки, числа;

розрізняє близькі й протилежні за значенням слова;

розпізнає слова, які мають кілька значень;

доповнює тематичні групи слів;

встановлює відповідність між родовою і видовими назвами;

упізнає і розрізняє слова – назви предметів, ознак, дій, чисел, службові слова (з допомогою вчителя);

ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки? (з допомогою вчителя);

має уявлення про речення;

розпізнає речення за графічними орієнтирами (велика буква на початку, розділовий знак у кінці);

визначає кількість слів у реченні, яке складається з 1-4 слів;

інтонаційно правильно вимовляє (читає) розповідні, питальні й окличні речення і відповідно оформлює їх на письмі (використовує відповідні розділові знаки);

дотримується правила вживання великої літери на початку речення;

доповнює речення 1-2 словами за змістом;

складає речення за малюнком, з поданих слів, на задану тему;

має уявлення про текст (практично відрізняє його від речення);

добирає заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень), виявляє їх межі за графічними орієнтирами

Дослідження мовних звуків, правильна їх вимова.

Позначення звуків буквами.

Вправляння у поділі слів на склади.

Дослідження ролі наголосу в словах.

Спостереження за лексичним значенням слів.

Ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, дій, чисел, службовими словами.

Дослідження і конструювання речень.

Дослідження тексту.

2 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, перепитує, доречно реагує на них;

виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань;

сприймає монологічне висловлення й використовує усну інформацію з конкретною метою;

відповідає на запитання за змістом  прослуханого і ставить запитання до усного повідомлення;

відтворює основний зміст усного повідомлення;

вибирає інформацію з почутого і пояснює, чому вона зацікавила, обговорює її з іншими особами;

висловлює своє ставлення до почутого: до подій, персонажів тексту;

розповідає про власні почуття, які викликав прослуханий текст;

пояснює, чому щось подобається, а щось ні;

бере участь у розігруванні діалогів за змістоммалих фольклорних форм, казок, віршів, використовує доречно силу голосу, темп мовлення, міміку, жести, рухи;

вступає в діалог, підтримує й ініціює діалог на добре відому тему та на теми, які викликають зацікавлення;

користується формулами мовленнєвого етикету (ввічливими словами);

дотримується правил спілкування;

використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);

регулюєдихання,силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування;

усно переказує текст з опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, план, опорні слова, словосполучення);

створює власне висловлення за ілюстраціями; розповідає про свої спостереження, враження, події з власного життя;

впевнено висловлює свої думки

Сприймання усної інформації.

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.

Оцінювання усної інформації.

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

Створення усних монологічних висловлень

Змістова лінія «Читаємо»

читає вголос правильно, свідомо, плавно,цілими словами нескладні за змістом і формою тексти;

виявляє початкові уміння читати мовчки;

пояснює значення більшості слів, ужитих у прямому та переносному значеннях;

знаходить у тексті незнайомі слова, з’ясовує їх значення, користуючись виносками, тлумачним словником, а також через контекст (з допомогою вчителя);

правильно інтонує прості речення будь-якого виду;

користується найпростішими прийомами регулювання темпу читання, сили голосу, дихання  залежно від змісту тексту  (самостійно та за завданням учителя);

самостійно читає, практично розрізняє з опорою на найпростіші  жанрові  особливості тексти малих фольклорних форм, що опрацьовувалися під час навчання, а також літературних жанрів (казка, вірш, оповідання, уривки з повістей-казок), правильно їх називає, визначає емоційний настрій;

самостійно читає та розрізняє нехудожні тексти за відсутністю у їх змісті діалогів, яскравих образних висловів, наявністю наукових понять, фактів, історичних дат, передачі інформації;

виділяє в структурі художнього і нехудожнього текстів заголовок, ілюстрації, схеми, таблиці, використовує їх для прогнозування  орієнтовного змісту тексту та кращого його розуміння;

виявляє розуміння фактичного змісту тексту та основних думок художніх і нехудожніх текстів (з допомого вчителя);

пояснює, які, де, коли відбулися події;

визначає, правильно називає персонажів художнього твору, виділяє серед них головного;

перераховує цікаві факти, важливі ідеї в інформаційному тексті;

встановлює зв’язки між подіями, дійовими особами;

ставить запитання за фактичним змістом прочитаного з метою уточнення свого розуміння;

розпізнає, називає в тексті яскраві, образні слова, вислови, пояснює їх роль у творі (з допомогою вчителя);

передає зміст (детально або вибірково) твору чи окремих епізодів з дотриманням логіки викладу, а також з урахуванням структурних елементів тексту: зачину, основної частини, кінцівки;

пояснює вчинки персонажів у творі, висловлює  щодо них найпростіші оцінні судження; обґрунтовує свої висновки (з допомогою вчителя);

розповідає про свої загальні враження, почуття від прочитаного, (що саме сподобалося / не сподобалося, що було цікаво / нецікаво, що нового дізнався / дізналась), підтверджує свої думки фактами з тексту;

пов’язує  зміст прочитаного зі своїми знаннями, попереднім читацьким, а також власним життєвим емоційно-чуттєвим досвідом;

передає власне ставлення до подій, вчинків персонажів  через ілюстрування, декламацію, рольові ігри, інсценізацію твору чи окремих його епізодів (з використанням вербальних і невербальних засобів художньої виразності);

імпровізує з репліками, відтворюючи діалоги з казок, віршів, оповідань;

бере участь у колективному обговоренні прочитаного: зацікавлено й уважно слухає співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх думок, пояснює своє розуміння дискусійних питань;

знає і називає найважливіші інформаційні ресурси: бібліотека, Інтернет, телебачення, дитячі газети, журнали, книжки, довідкові видання;

знаходить у нехудожніх і навчальних текстах відповіді на запитання, поставлені вчителем;

здійснює пошук потрібної інформації у дитячих довідкових виданнях;

виявляє в тексті і пояснює зміст графічної інформації (таблиця, схема, емотикони тощо);

аналізує одержану інформацію, звертається до дорослих (коли є сумнів) за підтвердженням її правдивості, достовірності;

застосовує одержану інформацію в навчальній діяльності та практичному досвіді;

перетворює вербальну інформацію із суцільного тексту у візуальну (малюнок, кадри до мультфільму, таблиця, схема тощо);

розпочинає ознайомлення з новою дитячою книжкою з розглядання її структурних елементів: обкладинки, титульного аркуша, ілюстрацій, змісту (переліку)творів, правильно  їх називає;

передбачає орієнтовний зміст твору, дитячої книжки за вказаними елементами;

розрізняє дитячі книжки за типом видання: книжка-твір, книжка-збірка, енциклопедія, дитячий журнал, словник;

добирає для читання дитячі книжки  на відповідну тему: казки про тварин, пригоди,  фантастика та ін.;

визначає мету свого читання (для проведення цікавого дозвілля, знаходження потрібної інформації та ін.), обирає, читає відповідні книжки, пояснює свій вибір;

перечитує книжки, окремі їх епізоди для кращого  розуміння змісту та вдосконалення навички читання;

має уявлення про жанри й теми дитячого читання;

називає твори, дитячі книжки, що сподобалися, розповідає, які епізоди справили найбільше враження;

називає кілька прізвищ авторів прочитаних творів;

називає державні символи України й окремі національні символи, традиції українського народу

Формування і розвиток навички читання.

Сприймання і практичне розрізнення текстів різних видів.

Аналіз та інтерпретація змісту текстів.

Формування рефлексивного досвіду за змістом прочитаного.        

Робота з різними джерелами і видами інформації.

Робота з дитячою книжкою.

Орієнтовний зміст літературного матеріалу:

дитяча література в авторській, жанрово-тематичній різноманітності:

– твори усної народної творчості, дитячий фольклор;

– твори відомих письменників-класиків  України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей;

– художня  вітчизняна і зарубіжна література сучасних письменників: казки, легенди, оповідання, вірші, повісті-казки, комікси;

– науково-пізнавальна література для дітей: книжки, енциклопедії, довідники;

– дитяча періодика;

теми дитячого читання:про Батьківщину, сім’ю, на героїко-патріотичну тематику,  про живу й неживу природу, дітей, дружбу, шкільне життя, пригоди, фантастика, дитячі детективи, винаходи, відкриття, сучасні технології та ін.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

пише розбірливо, охайно з однаковим нахилом букв;

дотримується свідомо гігієнічних правил письма;

дотримується культури оформлення письмових робіт: розташовує самостійно заголовок  у рядку, дотримується поля, правого і лівого краю сторінки, абзаців, робить акуратні виправлення;

розташовує слова й віршові строфи в колонку;

записує слова в таблицю;

обмінюється елементарними письмовими повідомленнями (записка, лист, вітальна листівка та ін.);

обирає для написання повідомлення відповідне оформлення (шрифт, розмір, колір тощо);

відновлює деформований текст з 3-4 речень;

створює і записує коротке зв’язне висловлення на добре відому та цікаву тему;

перевіряє (з допомогою вчителя), чи грамотно написаний власний текст;

виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила (самостійно і з допомогою вчителя);

удосконалює текст із часто повторюваними словами шляхом заміни їх синонімами та займенниками (без уживання термінів)

Формування і розвиток навички письма.

Створення власних письмових висловлень.

Перевірка й редагування текстів

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймаєй обговорює прості медіапродукти;

обговорює зміст і форму простих медіапродуктів, розповідає, про що в них ідеться;

визначає, кому і для чого призначений медіапродукт;

пояснює зміст вербальної і невербальної інформації в медіапродуктах;

висловлює свої думки і почуття з приводу прослуханих / переглянутих медіапродуктів (коміксів, дитячих журналів, реклами);

створює прості медіапродукти (листівка, sms-повідомлення, фотоколаж тощо) з допомогою інших осіб

Робота з медіапродукцією

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

аналізує звуко-буквений склад слова;

експериментує зі словами: змінює, додає, вилучає один звук (букву), склад у словах так, щоб вийшло інше слово;

правильно вимовляєслова з дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим;

правильно вимовляє й записує слова з апострофом;

правильно наголошує загальновживані слова;

експериментує з наголосом: порівнює і пояснює значення слів, які відрізняються лише наголосом;

ділить слова на склади;

переносить слова з рядка в рядок складами;

не відриває при переносі від слова склад, позначений однією буквою;

правильно переносить слова зі збігом приголосних, з літерами ь, й, буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, апострофом;

правильно читає (напам’ять або із запису) український алфавіт;

розташовує 5-6 слів за алфавітом з орієнтацією на першу літеру;

користується алфавітом у роботі з навчальними словниками;

розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням;

розрізняє пряме й переносне значення слів;

пояснює різні значення багатозначних слів (з допомогою вчителя);

розподіляє ряд слів на 2 групи за смисловою ознакою;доповнює кожну групу 2-3 словами;

доречно вживає слова різних лексичних груп у власному мовленні;

розрізняє слова, які відповідають на питання хто? і що?;

правильно вживає велику / малу літери у власних / загальних назвах;

змінює іменники за числами (один – багато);

впізнає слова, які відповідають на питання який? яка?яке? які? окремо та в реченнях, у тексті;

утворюєсловосполучення іменників з прикметниками;

добирає до відомого предмета відповідні ознаки;

впізнає слова-назви дій, ставить до них питання;

добирає влучно дієслова для висловлення власних думок;

розрізняє слова, які називають числа, ставить до них питання скільки?;

утворює словосполучення числівників з іменниками;

розрізняє слова, що називають предмети, ознаки, дії, числа, ставить до них питання;

добираєсамостійно4-6 слів, які відповідають на питання хто? що? який? яка?яке? які? що робить? що роблять? скільки?;

розподіляє слова на групи за значенням та питаннями (за частинами мови);

упізнає в реченні службові слова; пише їх окремо від інших слів;

пов’язує між собою слова за допомогою службових слів;

розпізнає речення за його основними ознаками;

пояснює роль різних видів речень для досягнення мети спілкування;

правильно відтворює інтонацію розповідних, питальних і спонукальних, окличних та неокличних речень;

використовує  відповідні розділові знаки в кінці речень під час письма;

поширює речення словами за поданими питаннями;

складає і записує речення за малюнком, на задану тему;

розпізнає текст за основними ознаками;

розрізняє текст-розповідь і текст-опис та пояснює їх призначення;

добирає заголовок до тексту;

визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку;

знаходить у художніх текстах виражальні засоби мови, пояснює їх роль;

складає і записує невеликий текст (3-4 речення) за ілюстрацією, серією малюнків, про події з власного життя;

використовує займенники, прислівники, контекстні синоніми (без уживання термінів) для зв’язку речень у текстіта уникнення повторів;

перевіряє і вдосконалюєвласні тексти, усуваючи лексичні повтори

Дослідження звуко-буквеного складу слів, правильна їх вимова і написання.

Користування правилами переносу слів.

Користування алфавітом.

Дослідження лексичного значення слова. Використання лексичного багатства української мови у власному мовленні.

Дослідження ролі іменників у мовленні і використання їх у власних висловленнях.

Дослідження виражальних можливостей прикметників, використання їх з метою увиразнення мовлення.

Спостереження за роллю дієслів у мовленні і застосування їх у власних висловленнях.

Дослідження числівників і використання їх у мовленні.

Спостереження за словами, які служать для назви предметів, ознак, дій, чисел.

Дослідження значення в мовленні службових слів і використання їх для зв’язку слів у реченні.

Дослідження і конструювання речень.

Дослідження і складання текстів.

Удосконалення текстів

ІНШОМОВНА ГАЛУЗЬ

ІНОЗЕМНА МОВА

Пояснювальна записка

Мета початкової загальної середньої освіти

Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів. 

Початковий етап навчання іноземної мови у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі надзвичайно важливий, оскільки в цей період закладаються психолінгвістичні основи іншомовної комунікативної компетенції, необхідні та достатні для подальшого її розвитку й удосконалення. Тут відбувається становлення засад для формування іншомовних фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок, а також умінь сприймати на слух, говорити, читати й писати у межах визначених програмою результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Зміст навчання іноземної мови у початковій школі добирається відповідно до психо-фізіологічних особливостей учнів молодшого шкільного віку.

У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність володіння іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування.

Завдання іноземних мов у реалізації мети початкової загальної середньої освіти

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою. Такий підхід зумовлює формування  готовності до міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 2-го класу учні досягають рівня Pre А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання.

Завдання полягає у формуванні вмінь:

  • здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;
  • розуміти на слух зміст автентичних текстів;
  • читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;    
  • здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
  • адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів;
  • використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;
  • критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
  • висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
  • ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Функції іноземних мов у реалізації мети початкової загальної середньої освіти

У процесі навчання іншомовного спілкування комплексно реалізуються освітня, виховна і розвивальна функції.

Освітня функція  спрямована на:

  • усвідомлення учнями значення іноземної мови для життя у мультилінгвальному та полікультурному світовому просторі;
  • оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії та традиції країн виучуваної мови;
  • залучення учнів до діалогу культур (рідної та іншомовної);
  • розуміння  власних  індивідуальних особливостей як психофізіологічних засад для оволодіння іноземною мовою;
  • формування вміння використовувати в разі потреби різноманітні стратегії для задоволення власних іншомовних комунікативних намірів (працювати з підручником, словником, довідковою літературою, мультимедійними засобами тощо).

Виховна функція сприяє:

  • формуванню в учнів позитивного ставлення до іноземної мови як засобу спілкування, поваги до народу, носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв і способу життя;
  • розвитку культури спілкування, прийнятої в сучасному цивілізованому суспільстві;
  • емоційно-ціннісному ставленню до всього, що нас оточує;
  • розумінню важливості оволодіння іноземною мовою і потреби користуватися нею як засобом спілкування.

Розвивальна функція сприяє розвитку в учнів:

  • мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей;
  • готовності брати участь в іншомовному спілкуванні;
  • потребу подальшого самовдосконалення у сфері використання іноземної мови;
  • здатності переносити знання й уміння у нову ситуацію шляхом виконання проблемно-пошукової діяльності.

Компетентнісний потенціал галузі «Іноземні мови» у початковій школі

Провідним засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід до організації навчання у загальноосвітній школі на основі ключових компетентностей як результату навчання.

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами

Уміння:

  • використовувати українознавчий компонент в усіх видах мовленєвої діяльності;
  • засобами іноземної мови популяризувати Україну, українську мову, культуру, традиції.

Ставлення:

  • гордість за Україну, її мову та культуру;
  • розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов;
  • готовність до міжкультурного діалогу.

2

Спілкування іноземними мовами

Реалізується через предметні компетентності.

3

Математична компетентність

Уміння:

  • розв’язувати комунікативні та навчальні проблеми, застосовуючи логіко-математичний інтелект.

Ставлення:

  • готовність до пошуку різноманітних способів розв’язання комунікативних і навчальних проблем.

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:

  • описувати іноземною мовою природні явища, аналізувати та оцінювати їх роль у життєдіяльності людини.

Ставлення:

  • інтерес до природи та почуття відповідальності за її збереження.

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння:

  • вивчати іноземну мову з використанням спеціальних програмних засобів, ігор, соціальних мереж;
  • створювати інформаційні об’єкти іноземними мовами;
  • спілкуватися іноземною мовою з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;
  • застосовувати ІКТ відповідно до поставлених завдань.

Ставлення:

  • готовність дотримуватись мережевого етикету.

6

Уміння вчитися упродовж життя

Уміння:

  • самостійно працювати з підручником, шукати нову інформацію з різних джерел та критично оцінювати її;
  • організовувати свій час і навчальний простір;
  • оцінювати власні навчальні досягнення.

Ставлення:

  • впевненість у спілкуванні іноземною мовою;
  • подолання власних мовнихбар’єрів;
  • наполегливість;
  • внутрішня мотивація та впевненість в успіху.

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння:

  • ініціювати усну, писемну, зокрема онлайн взаємодію іноземною мовою для розв’язання конкретної життєвої ситуації.

Ставлення:

  • дотримання етичної поведінки під час розв’язання життєвих ситуацій;
  • комунікабельність та ініціативність;
  • креативність.

8

Соціальна та громадянська компетентності

Уміння:

  • формулювати власну позицію;
  • співпрацювати з іншими на результат, спілкуючись іноземною мовою.

Ставлення:

  • толерантність у спілкуванні з іншими.

9

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння:

  • висловлювати іноземною мовою власні почуття, переживання і судження.

Ставлення:

  • усвідомлення цінності культури для людини і суспільства;
  • повага до багатства і розмаїття культур.

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

  • пропагувати здоровий спосіб життя засобами іноземної мови.

Ставлення:

  • сприймання природи як цілісної системи;
  • готовність обговорювати питання, пов’язані із збереженням навколишнього середовища;
  • відповідальне ставлення до власного здоров’я та безпеки.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх навчальних предметів  і є метапредметними. Виокремлення в навчальних програмах таких інтегрованих змістових ліній, як «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність»спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях. Інтегровані змістові лінії реалізуються під час вивчення іноземної мови у спеціалізованих школах із поглибленим вивченням та у загальноосвітніх навчальних закладах. Діяльність та уміння із змістових ліній добираються відповідно до комунікативної потреби, тематики ситуативного спілкування, віку та рівня підготовленості учнів.

Інтегровані змістові лінії та орієнтовні способи їх реалізації у початковій школі

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» спрямована на формування основ соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства. 

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на:

  • сприймання природи як цілісної системи;
  • взаємозв’язок людини й навколишнього середовища;
  • готовність обговорювати питання, пов’язані із збереженням навколишнього середовища;

Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприяє формуванню основ відповідального ставлення до громади і суспільства.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на уміння:

  • усвідомлення дитиною власних прав і обов’язків;
  • формування толерантного ставлення до інших;
  • уміння співпрацювати та приймати спільні рішення.

Реалізація змістової лінії «Здоров'я і безпека» сприяє формуванню безпечного життєвого середовища та основ здорового способу життя.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на:

  • розуміння правил безпечної поведінки;
  • усвідомлення впливу шкідливих звичок на здоров’я людини;
  • дотримання здорового способу життя.

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність»  спрямована на розуміння практичних аспектів фінансових питань.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на:

  • усвідомлення власних фінансових потреб;
  • продукування ідей та їх реалізацію;
  • уміння визначати пріоритети та планувати дії.

Тема

Змістова лінія

Екологічна безпека та сталий розвиток

Громадянська відповідальність

Здоров'я і безпека

Підприємливість та фінансова грамотність

Я, моя родина і друзі

Розуміє важливість допомоги батькам та розповідає про свої обов’язки.

Виявляє відповідальне ставлення до власного здоров’я.

Виявляє ініціативу та відповідальність у плануванні робочого дня.

Оцінює власні вчинки та вчинки інших людей.

Вибудовує товариські стосунки з оточуючими людьми.

Відпочинок і дозвілля

Розуміє необхідність приведення в порядок місця відпочинку.

Враховує думку товаришів при виборі того чи іншого виду відпочинку.

Розуміє базові правила безпечної поведінки.

Природа та навколишнє середовище

Цінує та бережливо ставиться до природи.

Висловлюється про важливість допомоги тваринам та збереження природи.

Людина

Розуміє наслідки нераціональних дій людини на навколишнє середовище.

Виявляє толерантне ставлення до людей.

Розпізнає позитивні та негативні чинники, що впливають на здоров'я людини.

Розуміє важливість дотримання правил гігієни, рухового режиму та фізичного навантаження.

Помешкання

Розуміє необхідність дотримання чистоти та порядку у власному помешканні.

Харчування

Розрізняє здорову та шкідливу їжу.

Складає просте меню з корисних продуктів.

Раціонально розподіляє кошти під час покупки.

Подорож

Виявляє ціннісне ставлення до природи під час подорожі.

Обирає безпечний шлях пересування.

Обирає оптимальний вид транспорту.

Свята й традиції

Розуміє необхідність планування покупок на святкування у межах бюджету.

Школа та шкільне життя

Використовує модель поведінки, яка не суперечить правилам шкільного життя.

Загальні очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (Комунікативна компетентність)

Комунікативні види мовленнєвої діяльності

Комунікативні уміння

Рівні та дескриптори володіння іноземною мовою

відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання

1 – 2 класи

Pre A1

Рецептивні

Сприймання на слух

Розуміє короткі, прості запитання та твердження, які вимовляються повільно та чітко, за потреби повторюються, та супроводжуються візуальними опорами або жестами задля покращення розуміння.

Розпізнає знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке.

Розпізнає числа, ціни, дати та дні тижня у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке.

Зорове сприймання

Розпізнає знайомі слова у супроводі малюнків, наприклад, у меню ресторанів швидкого харчування, де є фотографії страв, або у книжці з малюнками, де використовується знайома лексика.

Інтеракційні

Усна

взаємодія

Ставить та відповідає на запитання про себе та щоденні справи, вживаючи короткі, формульні вирази та покладаючись на жести для підкріплення інформації.

Писемна взаємодія

Пише короткі фрази для надання базової інформації (ім’я, адреса, родина), в анкет або записці, використовуючи словник.

Онлайн взаємодія

Встановлює базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання.

Розміщує прості онлайн вітання, вживаючи основні формульні вирази.

Розміщує онлайн прості короткі твердження про себе, якщо їх можна вибрати з меню та/або скористатись онлайн перекладачем.

Продуктивні

Усне продукування

Продукує короткі фрази про себе, надаючи базову персональну інформацію (напр., ім’я, адреса, родина, національність)

Писемне продукування

Надає базову інформацію в письмовій формі (наприклад, ім’я, адреса, національність), з можливим використанням словника.

Комунікативні види мовленнєвої діяльності

Комунікативні уміння

Рівень та дескриптори володіння іноземною мовою на кінець 2-го класу

Pre A1

Рецептивні

Сприймання на слух

В цілому

Розуміє короткі, прості запитання та твердження, які вимовляються повільно та чітко, за потреби повторюються, та супроводжуються візуальними опорами або жестами задля покращення розуміння.

Розпізнає знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке.

Розпізнає числа, ціни, дати та дні тижня у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке.

Розуміння розмови між іншими людьми

Дескриптори відсутні

Слухання наживо

Дескриптори відсутні

Слухання оголошень та інструкцій

Розуміє короткі прості інструкції до дій як, наприклад, «Зупинись», «Закрий двері» тощо, які промовляються повільно, адресуються персонально, супроводжуються малюнками або жестами та за потреби повторюються.

Слухання радіо та аудіозаписів

Розпізнає вже знайомі слова, імена та числа у простих, коротких записаних текстах, що промовляються дуже повільно та чітко.

Аудіо-візуальне сприймання (телепрограми, фільми, відеозаписи)

Дескриптори відсутні

Рецептивні

Зорове сприймання

В цілому

Розпізнає знайомі слова у супроводі малюнків, наприклад, у меню ресторанів швидкого харчування, де є фотографії страв, або у книжці з малюнками, де використовується знайома лексика.

Читання кореспонденції

Розуміє з листа, листівки або електронного повідомлення інформацію про подію, на яку його/її запросили, а також інформацію про день, час та місце події.

Розпізнає інформацію про час та місце у дуже простих записках та текстових повідомленнях від друзів (наприклад, «Повернусь о четвертій»), якщо в них немає абревіатур.

Читання для орієнтування

Розуміє прості знаки, що зустрічаються щоденно (наприклад, «Парковка», «Зупинка», «Їдальня» тощо).

Знаходить інформацію про місце знаходження, час та ціни на афішах, флаєрах та об’явах..

Читання для отримання інформації та аргументування

Розуміє найпростіший інформаційний матеріал, що містить знайомі слова у супроводі малюнків, наприклад, у меню ресторанів швидкого харчування, де є фотографії страв, або ілюстровані оповідання, де використовується знайома лексика.

Читання інструкцій

Розуміє дуже короткі прості інструкції, що вживаються у знайомому щоденному контексті (наприклад, «Не паркуватись», «Заборонено» тощо), особливо, якщо вони супроводжуються ілюстраціями.

Читання для задоволення

Дескриптори відсутні

Інтеракційні

Усна взаємодія

В цілому

Ставить та відповідає на запитання про себе та щоденні справи, вживаючи короткі, формульні вирази та покладаючись на жести для підкріплення інформації.

Бесіда, дискусія та розуміння співрозмовника

Розуміє прості запитання, що стосуються його/її безпосередньо, наприклад про ім’я, вік та адресу, або схожі речі, якщо людина питає чітко та повільно.

Розуміє просту особисту інформацію (наприклад, ім’я, вік, місце проживання, країна походження), коли люди представляють себе, за умови, якщо вони говорять чітко та повільно і звертаються безпосередньо, а також розуміє запитання на цю тему, спрямовані безпосередньо та особисто, хоча, можливо, питання необхідно буде повторити.

Розуміє певну кількість знайомих слів і вітань та вирізняє ключову інформацію, наприклад, числа, ціни, дати та дні тижня, за умови, що мовлення дуже повільне, та за необхідності повторюється.

Розуміє та використовує деякі базові, формульні вирази, на кшталт «Так», «Ні», «Вибачте», «Прошу», «Дякую».

Розпізнає прості вітання.

Вітається, називає своє ім’я, прощається.

Цілеспрямована співпраця

Дескриптори відсутні

Отримання товарів та послуг

Здійснює прості покупки та/або замовляє їжу або напій, користуючись жестами для підкріплення своїх слів.

Обмін інформацією

Називає своє ім'я та запитує інших про ім'я.

Вживає та розуміє прості числа у щоденному спілкуванні.

Запитує про день, час дня та дату, та може їх назвати.

Запитує про дату народження та може назвати свою.

Запитує про номер телефона та може назвати свій.

Запитує про вік людини та може назвати свій.

Ставить дуже прості запитання для отримання інформації (наприклад, «Що це?) і розуміє відповіді з 1-2 слів.

Інтеракційні

Писемна взаємодія

В цілому

Пише короткі фрази для надання базової інформації (ім’я, адреса, родина), в анкетах або записці, використовуючи словник.

Листування

Пише, користуючись словником, короткі фрази та речення, надаючи базову персональну інформацію.

Записки, повідомлення, бланки

Заповнює дуже прості реєстраційні форми з персональну інформацією: ім’я, адреса, національність.

Онлайн взаємодія

В цілому

Встановлює базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання.

Онлайн спілкування та дискусія

Розміщує прості онлайн вітання, вживаючи елементарні формульні вирази.

Розміщує онлайн прості короткі твердження про себе, якщо їх можна вибрати з меню та/або скористатись онлайн перекладачем.

Цілеспрямована онлайн співпраця

Робить вибір із спадного меню під час простого замовлення онлайн (наприклад, продукт, розмір, колір) або заповнення анкети (наприклад, особисті дані) за умови наявності візуальної опори.

Продуктивні

Усне продукування

В цілому

Продукує короткі фрази про себе, надаючи базову персональну інформацію (напр., ім’я, адреса, родина).

Тривалий монолог: опис власного досвіду

Описує себе (наприклад, ім’я, вік, родина), вживаючи прості слова та формульні вирази, за можливості попередньої підготовки.

Виражає свої почуття, вживаючи прості слова (наприклад, «щасливий», «стомлений» тощо), супроводжуючи їх невербально.

Тривалий монолог: надання інформації

Дескриптори відсутні

Тривалий монолог: обґрунтування власної думки

Дескриптори відсутні

Виступ перед аудиторією

Дескриптори відсутні

Писемне продукування

В цілому

Надає базову інформацію в письмовій формі (наприклад, ім’я, адреса, національність), з можливим використанням словника.

Творче письмо

Дескриптори відсутні

Доповіді

Дескриптори відсутні

Орієнтовні параметри навчально-пізнавальних досягнень учнів

Уміння

Клас

1

2

Сприймання на слух (Аудіювання)

Обсяг прослуханого у запису матеріалу (у межах)

1 хв

1-1,5 хв

Зорове сприймання (Читання)

Обсяг одного тексту в словах (у межах)

20-50

50-80

Усна взаємодія

(Діалог)

Висловлення кожного співрозмовника у репліках, правильно оформлених у мовному відношенні (у межах)

1-3

3

Усне продукування (Монолог)

Обсяг висловлення у реченнях (у межах)

1-3

3-4

Писемне продукування (Письмо)

Обсяг письмового повідомлення у словах (у межах)

5-10

10-25

Англійська мова

Навчальна програма є рамковою, а відтак не обмежує діяльність учителів у виборі порядку вивчення та змісту кожної теми. Деякі теми можуть вивчатись інтегровано, наприклад, Я, моя родина і друзі + Свята й традиції, Я, моя родина і друзі + Помешкання.

Мовний інвентар є орієнтовним і добирається відповідно до комунікативної ситуації, потреб учнів та принципу концентричного навчання. Він не є метою навчання, тому й не розглядається як окремі лексичні або граматичні теми.

Розпочинаючи вивчення іноземної мови, учні початкової школи ще не достатньо володіють лінгвістичними поняттями рідної мови. Тому граматичні структури засвоюються імліцитно пшляхом сприймання мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях. Більшість граматичного матеріалу вивчається на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища у мовленнєвих зразках, і їм не потрібно пояснювати морфологічні та синтаксичні зв'язки між частинами мови або структурними одиницями, що входять до зразка.

1-ий клас

 Загальні характеристики ситуативного спілкування

Тематика ситуативного спілкування

Мовний інвентар – лексичний діапазон

Мовленнєві функції

Я, моя родина і друзі

члени родини

числа від 1 до 10

вік молодших членів сім’ї

  • привітатися
  • попрощатися
  • вибачитися
  • подякувати
  • представити себе/когось
  • називати/описувати когось/щось
  • ставити запитання і відповідати на них
  • розуміти та виконувати прості вказівки/інструкції/команди
  • розуміти прості інформаційні знаки
  • вітати зі святом
  • виражати настрій

Дозвілля

кольори

іграшки

дії

дні тижня

Природа

домашні улюбленці

Свята

(в Україні та у країні виучуваної мови)

назви свят

вітання

Харчування

просте меню

Школа

шкільне приладдя

шкільні меблі

Мовний інвентар – граматика

Категорія

Структура

Clause

'have' in the present tense

'be' in the present tense

Determiner

'this is' for an introduction

'a/an' with single countable nouns

possessive adjectives ‘my, your, his, her, its, our, their’

'how' questions for time, measurement, size and quantity

Modality

'can' for ability

Noun

regular nouns – singular and plural

Phrase

'be' + adjective (size, colour, emotional state)

Pronoun

personal pronouns ‘I, you, he, she, it, we, they’

wh-questions

Verb

Imperatives

2-ий клас

Загальні характеристики ситуативного спілкування

Тематика ситуативного спілкування

Мовний інвентар – лексичний діапазон

Мовленнєві функції

Я, моя родина і друзі

члени родини

числа до 20

вік молодших членів родини і друзів

щоденні справи

  • привітатися
  • попрощатися
  • вибачитися
  • подякувати
  • представити себе/когось;
  • називати/описувати когось/щось
  • ставити запитання і відповідати на них
  • розуміти та виконувати прості вказівки/інструкції/команди
  • розуміти прості інформаційні знаки
  • вітати зі святом
  • виражати настрій

Відпочинок і дозвілля

прогулянка

хобі

Природа

пори року

дикі та свійські тварини

Людина

частини тіла

предмети одягу

Свята та традиції

день народження

час (години)

святкове меню

Харчування

фрукти

овочі

напої

ціна

Школа

моя класна кімната

Мовний інвентар – граматика

Категорія

Структура

Clause

agreement between nouns and verb 'be'

Conjunction

'and' to link nouns and noun phrases

basic 'but' to link clauses and sentences

Determiner

'this'/'these' and 'that'/'those' as determiners(general)

'how' questions for time, measurement, size and quantity

‘the’ for specific examples and back reference

Noun

regular nouns – singular and plural

Phrase

'be' + adjective

'it' + 'be'

Preposition

basic prepositions of place and movement

basic time expressions with ‘o’clock’

Pronoun

wh-questions

Verb

'have got' in the present tense

imperatives

negative imperatives

present simple for opinions, likes and dislikes

present continuous for time of speaking

tag responses (short answers to present simple yes/no questions)

МАТЕМАТИЧНА ГАЛУЗЬ

МАТЕМАТИКА

Пояснювальна записка

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;

- формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;

- розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів,  відношень і закономірностей;

- формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини» охоплює вивчення у 1 – 4 класах питань нумерації цілих невід’ємних чисел у межах мільйона; формування навичок виконання арифметичних дій додавання і віднімання, множення і ділення; ознайомлення на практичній основі зі звичайними дробами; вимірювання величин; оперування величинами.

Змістова лінія «Вирази, рівності, нерівності» спрямована на формування в учнів уявлень про математичні вирази – числові та зі змінною; рівності і рівняння; числові нерівності та нерівності зі змінною; про залежність результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів. Ця змістова лінія є пропедевтичною до вивчення алгебраїчного матеріалу.

Змістова лінія «Геометричні фігури» націлена на розвиток в учнів просторових уявлень; формування здатності розрізняти геометричні фігури за їх істотними ознаками; формування практичних умінь будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів. Ця змістова лінія має пропедевтичний характер.

Змістова лінія «Робота з даними» передбачає ознайомлення учнів на практичному рівні з найпростішими способами виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Змістова лінія «Математичні задачі і дослідження» спрямована на формування в учнів здатності розпізнавати практичні проблеми, що розв’язуються із застосуванням математичних методів, на матеріалі сюжетних, геометричних і практичних задач, а також у процесі виконання найпростіших навчальних досліджень.

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності; організації та виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо.

1 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Числа, дії з числами. Величини

відтворює послідовність чисел у межах сотні;

читає і записує числа,

утворює числа різними способами;

визначає десятки й одиниці у складі двоцифрового числа;

порівнює числа різними способами;

виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел;

розуміє сутність арифметичних дій додавання і віднімання;

прогнозує результат додавання та віднімання;

володіє навичками додавання і віднімання одноцифрових чисел у межах 10;

використовує у мовленні назви компонентів та результатів арифметичних дій додавання і віднімання;

коментує виконання обчислень;

знаходить число, яке на кілька одиниць більше (менше) за дане;

розуміє сутність різницевого порівняння чисел;

знаходить, на скільки одне число більше або менше за інше;

користується в обчисленнях переставним законом додавання;

встановлює взаємозв’язок між діями додавання і віднімання, використовує його під час обчислень;

визначає невідомий компонент дії додавання і знаходить його значення;

вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість;

використовує короткі позначення величин (сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм – кг); місткості (літр – л); часу (година – год, доба, тиждень);

додає і віднімає іменовані числа, подані в одних одиницях величини;

користується інструментами й допоміжними засобами для вимірювання величин;

користується годинником (у межах цілих годин) і календарем для відстеження подій у своєму житті, спостережень у природі тощо;

оперує грошима в уявному (ігровому) процесі купівлі-продажу, використовує їх короткі позначення  (гривня – грн, копійка – к.)

Числа 1 – 10. Число 0.

Десяток.

Числа 11 – 100.

Арифметичні дії додавання і віднімання.

Додавання і віднімання чисел у межах 10.

Назви компонентів та результатів додавання і віднімання.

Збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць.

Різницеве порівняння.

Переставний закон додавання.

Взаємозв’язок між додаванням і відніманням.

Знаходження невідомого доданка.

Величини: довжина, маса, місткість, час.

Гроші

Вирази, рівності, нерівності

читає і записує математичні вирази: сума і різниця;

обчислює значення виразів на 1 – 2 дії;

встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами

Сума. Різниця.

Вирази на 1 – 2 дії.

Числові рівності і нерівності.

Геометричні фігури

розпізнає геометричні фігури за істотними ознаками;

співвідносить реальні об’єкти з моделями та зображеннями геометричних фігур;

моделює геометричні фігури;

вимірює довжину відрізка;

креслить відрізки заданої довжини

Трикутник, чотирикутник, квадрат, круг. Точка, пряма, промінь, відрізок, ламана.

Куб, куля, циліндр, конус, піраміда.

Математичні задачі і дослідження

розв’язує прості сюжетні задачі, які є моделями реальних ситуацій;

створює допоміжну модель задачі різними способами;

оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язання задачі;

складає прості сюжетні задачі;

виконує елементарні дослідження математичних закономірностей з допомогою вчителя

Прості сюжетні, в тому числі компетентнісно-зорієнтовані задачі.

Навчальні дослідження

Робота з даними

читає дані, вміщені на схематичному рисунку, в таблиці;

вносить дані до схем;

користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач і в практичних ситуаціях.

Виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Додаткові теми:

Ознаки і властивості об’єктів. Спільні та відмінні ознаки, істотні ознаки. Об’єднання об’єктів у групу за спільною ознакою (узагальнення). Розбиття групи об’єктів на підгрупи за спільною ознакою (класифікація).

Додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через розряд.     

Заміна більших одиниць величини меншими. Заміна менших одиниць величини більшими.

Використовує співвідношення між одиницями величини при виконанні математичних та практичних завдань.

Істинні та хибні (правильні і неправильні) висловлювання.

Симетрія в геометричних фігурах.

Коло.

Моделювання змісту завдань за допомогою рисунків, графів, таблиць.

Прості задачі на знаходження невідомого зменшуваного, від’ємника.

Задачі на знаходження суми трьох доданків.

Задачі з логічним навантаженням.

Лінійні діаграми, таблиці.

2 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Числа, дії з числами. Величини

відтворює послідовність чисел у межах сотні;

читає і записує числа, утворює числа різними способами;

порівнює числа різними способами;

визначає розрядний склад двоцифрового числа;

подає числа у вигляді суми розрядних доданків;

виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел;

володіє навичками додавання і віднімання чисел у межах 100;

обчислює усно зручним для себе способом;

прогнозує результат додавання та віднімання;

перевіряє правильність обчислень;

визначає невідомий компонент дії віднімання і знаходить його значення;

коментує виконання обчислень;

розуміє сутність дій множення і ділення;

використовує у мовленні назви компонентів та результатів дій множення і ділення;

використовує в обчисленнях взаємозв’язок між множенням і діленням

використовує в обчисленнях переставний закон множення, взаємозв’язок між множенням і діленням, правила множення і ділення з числами 1 і 0, ділення рівних чисел;

розуміє неможливість ділення на нуль;

застосовує в обчисленнях знання таблиць множення чисел 2 і 3 та відповідних випадків ділення;

обчислює значення виразів, що містять інші табличні випадки множення і ділення, з опорою на таблиці;

прогнозує результат множення і ділення,

перевіряє правильність обчислень;

знаходить число, яке у кілька разів більше (менше) за дане;

розуміє сутність кратного порівняння чисел;

обчислює результат кратного порівняння чисел;

визначає невідомий компонент дій множення і ділення, обчислює його значення;

коментує виконувані дії;

вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість, час, використовує їх короткі позначення (міліметр – мм, сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм – кг, центнер – ц); місткості (літр – л); часу (хвилина – хв,  година – год, доба, тиждень);

користується інструментами для вимірювання величин;

користується годинником і календарем для  визначення часу та планування своєї діяльності, спостережень за явищами природи тощо;

оперує грошима в уявному процесі купівлі-продажу та в практичній діяльності,використовує їх короткі позначення

Нумерація чисел першої сотні

Додавання і віднімання чисел у межах 100.

Знаходження невідомого компонента дії віднімання

Арифметичні дії множення і ділення.

Назви компонентів та результатів множення і ділення.

Взаємозв’язок між множенням і діленням.

Переставний закон множення.

Особливі випадки множення і ділення.

Табличне множення і ділення.

Збільшення або зменшення числа у кілька разів.

Відношення кратного порівняння.

Знаходження невідомого компонента дій множення і ділення

Величини: довжина, маса, місткість, час.

Гроші

Вирази, рівності, нерівності

записує математичні твердження, подані в текстовій формі, з використанням математичних символів;

встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами;

знаходить значення числового виразу та буквеного виразу із заданим значенням букви;

встановлює залежності між компонентами і результатом арифметичнодії;

застосовує правило порядку виконання дій у виразах без дужок та з дужками

Числові вирази. Буквені вирази.

Числові рівності.

Числові нерівності

Геометричні фігури

розпізнає і класифікує геометричні фігури за істотними ознаками;

співвідносить реальні об’єкти з моделями геометричних фігур;

називає елементи геометричних фігур;

моделює геометричні фігури;

креслить відрізки заданої довжини;

будує прямокутник (квадрат) на аркуші в клітинку;

розрізняє круг і коло;

вимірює сторони геометричних фігур;обчислює довжину ламаної, периметр многокутника

Геометричні фігури об’ємні та плоскі.

Прямокутник. Квадрат.

Круг. Коло.

Математичні задачі і дослідження

розв’язує прості і складені сюжетні задачі, у тому числі задачі з геометричним змістом;

створює допоміжну модель задачі різними способами;

обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на запитання;

планує розв’язування (розв’язання) сюжетної задачі;

створює математичну модель задачі;

оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язку задачі;

шукає різні способи розв’язування (розв’язання  задачі);

складає сюжетні задачі на одну і дві дії;

виконує елементарні дослідження математичних закономірностей і залежностей з допомогою вчителя

Прості та складені сюжетні задачі, в тому числі геометричні, компетентнісно-зорієнтовані.

Навчальні дослідження

Робота з даними

виділяє дані, вміщені в таблицях, графах, на схемах, лінійних діаграмах;

вносить дані до таблиць;

визначає, чи достатньо даних для розв’язання проблемної ситуації;

користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач, в іншихжиттєвих ситуаціях.

Виділення і впорядкування даних за певною ознакою

Додаткові теми:

Раціональні способи додавання і віднімання (порозрядне додавання кількох чисел, прийом округлення кількох доданків тощо).

Таблиця Піфагора.

Подвійні числові нерівності.

Рівняння з одним невідомим.

Нестандартні задачі, які розв’язуються способом міркувань без виконання арифметичних дій; способом добору; процесуальні задачі; задачі на опрацювання даних, отриманих у процесі спостережень подій навколишнього світу (в житті суспільства, школи, природні явища). «Магічні фігури». Математичні ребуси. 

Моделювання описаної в задачі ситуації за допомогою графів або таблиць

ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНА, СОЦІАЛЬНА ТА ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА, ПРИРОДНИЧА ОСВІТНІ ГАЛУЗІ

 «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»

Пояснювальна записка

 Зазначені освітні галузі можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

  • формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв'язків і залежностей в природі і суспільстві, між станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров'я та безпеку, залежності результату від докладених зусиль, аналіз наслідків ризикованої поведінки);
  • виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам'ятних дат і подій;
  • розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання, до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;
  • створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

  • Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);
  • Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);
  • Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);
  • Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Типова навчальна програма дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку). Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання надається його зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об'єктів і явищ навколишнього світу.

Педагогічна стратегія, яка опиралась на наслідувальні механізми у розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, і передбачала пріоритетне використання зразків, алгоритмів, поетапного контролю й корекції, збагачується полісенсорним підходом, що зумовлює дослідницьку поведінку учнів, сприйняття ними властивостей і якостей предметів і явищ природного і соціального оточення, спрямовуються у сферу пошукової діяльності.

На основі Типової програми вчитель може створювати різні варіанти інтегрованої програми за таким алгоритмом:

  • ;
  • ;
  • ;
  • ;
  • .

Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як от:

  • ;
  • ;
  • Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок-узагальнення).

1 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Людина

усвідомлює людину як частину природи і суспільства, її відмінності від інших живих істот;

розповідає про себе, називає адресу проживання; складає словесний портрет «Який (яка) Я», «Чим відрізняюсь від інших», «Що я вмію», «Чого хочу навчитись»;

володіє найпростішими гігієнічними навичками, навичками самообслуговування;

описує можливі ризики для життя і здоров'я вдома, у школі, на вулиці; розуміє переваги акуратності, доброзичливості, чесності;

досліджує свій організм

Людина – частина природи і суспільства. Пізнання себе, своїх можливостей; місце проживання, безпечна поведінка вдома і на вулиці.

Органи чуття. Турбота про органи тіла, гігієнічні навички. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.

Людина серед людей

  • минулим своєї сім’ї;
  • минуле, сучасне, майбутнє (було – є – буде);
  • склад сім’ї, імена членів сім’ї, де працюють батьки, хто вони за професією;
  • , хто працює в школі;

має уявлення про свої обов’язки як школяра, правила поведінки на уроці, на перерві;

доречно вживає слова етикету (вітання, прохання, прощання, звертання, подяки, вибачення); доброзичливо спілкується з іншими в спільній діяльності;

  • вчинки, дає їм оцінку з погляду моральності;

має уявлення про необхідність доброзичливого і уважного ставлення до старших;

використовує правила культурної поведінки в громадських місцях, що ґрунтуються на врахуванні інтересів інших

Сім’я, школа. Поведінка в сім’ї, школі, громадських місцях. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці

Стандарти поведінки в суспільстві. Поведінка в громадських місцях (транспорті, на вулиці, в храмі, в театрі, в бібліотеці). Моральні якості (доброзичливість, правдомовність, щирість, подільчивість). Спостереження в довкіллі. Організація досліджень. Розв’язання ситуацій морального вибору.

Людина в суспільстві

  • назву країни, її столицю;
  • уявлення про зміст символів держави (прапор, герб, гімн, українська мова), історичні пам'ятки свого краю;
  • зв’язки між людьми в суспільстві (хто про кого дбає, значення праці людей для добробуту  країни;
  • у найближчому просторі;
  • до корисних справ громади

Громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання історії свого краю, символів держави. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.

Людина і світ

має уявлення про різноманітність людей у світі, називає деякі країни; усвідомлює необхідність доброзичливого ставлення до інших країн та народів, цікавиться відповідною інформацією;

  • приклади виробів, які допомагають людині в побуті, приклади винаходів людства

Толерантне ставлення до різноманітності культур, звичаїв народів, які проживають в Україні та за її межами.

Досліди, спостереження в природі.

Рукотворні тіла, матеріали та їх властивості.

Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.

Людина і природа

  • тіла неживої і живої природи, рукотворні об'єкти;
  • значення сонячного світла і тепла на Землі; має уявлення про повітря, воду, ґрунт, їх властивості, про різноманітність живих організмів,
  • про добові та сезонні зміни в природі, усвідомлює причини їх повторюваності;
  • об’єкти природи за однією ознакою;
  • найпростіші взаємозв'язки в живій і неживій природі, між живими організмами і навколишнім середовищем, між природними умовами та господарською діяльністю людей;
  • цінність природи для життя людей, залежність якості життя людей від стану навколишнього середовища;
  • у найближчому оточенні те, що цікаво дослідити;
  • об’єкти природи, використовуючи доступне обладнання (лупу, термометр, компас, лінійку тощо);
  • різні джерела для пошуку інформації про довкілля;
  • рукотворні тіла у найближчому оточенні;

називає матеріали (деревина, гума, папір, метал тощо), з яких виготовляють рукотворні тіла;

дотримується правил поведінки в природі, та пояснює їх іншим;

бере посильну участь в природоохоронній діяльності

Що належить до природи.

Жива і нежива природа.

Сонце і його вплив на живу і неживу природу.

Спостереження за рослинами, тваринами, явищами природи та діяльністю людей у різні пори року.

Дослідження властивостей тіл природи.

Рукотворні тіла, матеріали та їх властивості.

Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.

Охорона і збереження природи.

2 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Людина

розповідає про себе та інших, висловлює свої вподобання;

описує себе, свій характер, захоплення, що відрізняють від інших;

розпізнає та описує небезпеку вдома або в школі;

ухвалює рішення щодо простих побутових ситуацій з користю для здоров’я і безпеки;

пояснює, від чого залежить безпека на вулиці, вдома, у школі;

визначає здорові та шкідливі звички, правила догляду за органами тіла; досліджує зміни, що відбуваються;

досліджує позитивні і негативні впливи на вибір здорової та безпечної поведінки;

досліджує зміни, що відбуваються з людиною

Пізнання себе, своїх можливостей, здорова і безпечна поведінка.

Частини тіла людини та їх функції. Турбота про здоров’я. Організація досліджень.

Людина серед людей

пояснює, що може робити в сім’ї, серед однолітків, в школі; дотримується правил поведінки, що засвідчують повагу до інших;

доречно вживає слова чемності;

надає допомогу, коли просять та звертаються по неї;

висловлює оцінні судження щодо вчинку, події, явищ;

добирає докази до своїх висновків;

не порушує права інших дітей, виявляє і засуджує вчинки, які ображають або принижують інших;

співпрацює в групах для досягнення спільних цілей

Стандарти поведінки в суспільстві. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці.

Людина в суспільстві

розпізнає державні символи України, шанобливо ставиться до них;

розпитує і збирає інформацію про свій край і державу, історичні події, відомих осіб;

розпитує старших про минуле, бере активну участь у спільних заходах державного значення;

дотримується встановлених правил поведінки під час державних свят, класних, шкільних і громадських заходів

Громадянські права та обов’язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, і символів держави. Внесок українців у світові досягнення.

Славетні українці. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.

Людина і світ

має уявлення про різноманітність людей у світі, називає деякі країни; усвідомлює необхідність толерантного ставлення до інших країн і народів, цікавиться відповідною інформацією; виявляє інтерес до інформації про інші країни і народи;

на конкретних прикладах доводить важливість взаємозв’язків і взаємодії між країнами;

виявляє доброзичливе ставлення до людей інших національностей, до їхніх культур і звичаїв

Толерантне ставлення до різноманітності культур, звичаїв. Внесок українців у світові досягнення.

Історичні події. Видатні історичні постаті. Розв’язання ситуацій морального вибору.

Людина і природа

має уявлення про форму Землі, вплив Сонця на сезонні явища в природі, причини змін пір року;

називає пори року та відповідні їм місяці, явища в живій та неживій природі у різні пори року, умови вирощування рослин;

наводить приклади зв’язку людини і природи;

розпізнає зміни в живій та неживій природі; органи рослин; тварин різних груп;

розрізняє форми земноїповерхні;

класифікує за певними ознаками рослини і тварин своєї місцевості, тіла неживої природи;

визначає мету досліження, обирає послідовність дій і обладнання для його виконання;

виконує дослідницькі завдання: досліджує властивості повітря, води, ґрунту, гірські породи, рослини своєї місцевості; вимірює температуру повітря, води; спостерігає за тваринами, добовими і сезонними змінами у природі; визначає суттєві ознаки об’єктів неживої та живої природи на основі проведених досліджень;

фіксує результати досліджень доступними способами і робить висновки;

дізнається про природу, використовуючи різні джерела інформації;

застосовує знання про природу в навчальних і життєвих ситуаціях;

наводить приклади виробів, які допомагають людині у побуті; розповідає про використання матеріалів на основі їх властивостей; знаходить інформацію про найважливіші винаходи людства, використовуючи різноманітні джерела;

робить висновок: природа потребує охорони;

бере посильну участь в природоохоронній діяльності.

Повітря. Вода. Водойми рідного краю. Форми земної поверхні. Гірські породи. Ґрунт, його властивості і значення.

Будова і різноманітність рослин. Умови вирощування рослин.

Тварини дикі та свійські. Спостереження за тваринами.

Земля та її форма. Обертання Землі. Рік. Місяць. Доба.

Вплив Сонця на сезонні явища в природі

Пори року та їх ознаки. Особливості життя рослин та тварин у різні пори року.

Спостереження за добовими і сезонним змінами у природі. Охорона природи. Зв'язок людини і природи. Червона книга України.

Рукотворні тіла та матеріали, їх властивості.

Використання рукотворних матеріалів у побуті.

Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.

ІНФОРМАТИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ІНФОРМАТИКА

Пояснювальна записка

Метою навчання інформатиці є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування в учнів уявлення про роль інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини;

- формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності різноманітними засобами подання інформації;

- формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема    вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію;

- формування у дітей початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач;

- розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно-орієнтованого мислення учнів.

За результатами формування предметної компетентність випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для:

доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію);

опрацювання інформації;

перетворення інформації із однієї форми в іншу;

створення інформаційних моделей;

оцінки інформації за її властивостями.

Програма побудована лінійно-концентрично (з горизонтальним поглибленням):

Рівні навчання

Засоби та

об’єкти

навчання

Змістові лінії

2 клас

Графічний редактор

Інформація. Дії з інформацією

Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією

Комп’ютерні програми. Меню та інструменти

Об’єкт. Властивості об’єкта

Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання.

Алгоритми

2 клас

Програмне забезпечення, яке використовується:графічний редактор (офлайн та онлайн версії), зокрема графічний редактор середовищаScratch

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Інформація. Дії з інформацією

пояснює значення інформації для життя людини, наводить приклади із власного досвіду;

наводить приклади значення інформації  для себе особисто;

називає органи чуття, якими людина отримує інформацію із навколишнього середовища;

наводить приклади інформації у різних видах: текстовій, графічні, звуковій тощо;

розрізняє правдиву і неправдиву інформацію, припущення і фантазію;

використовує мережі для отримання інформації та спілкування під контролем дорослих;

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Навколишній світ та інформація.

Види інформації за способом подання.

Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією

розуміє, що комп’ютер та інші комп’ютерні пристрої це інструменти для виконання дій з інформацією;

наводить приклади технічних засобів, що допомагають передавати інформацію, поширювати інформацію;

використовує цифрові пристрої у близькому для себе середовищі;

пояснює, чому і як потрібно захищати себе і цифрові пристрої;

звертається за допомогою у випадку наявності проблем та збоїв у роботі комп’ютера;

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Комп’ютерна техніка, як засіб здійснення дій з інформацією.

Об’єкт. Властивості об’єкта

Учень/учениця:

називає об’єкти навколишнього світу, властивості конкретних об’єктів та значення властивостей;

описуєоб’єкт називаючи його властивості та їх значення;

порівнює об’єкти за значеннями властивостей;

спостерігає за об’єктами, визначає спільні та відмінні ознаки/властивості;

наводить приклади об’єктів, що відповідають заданим властивостям

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Створення простих геометричних моделей об’єктів за описом їх властивостей.

Зміна значень властивостей об’єкта (колір контуру, колір фону, форма об’єкта)

Комп’ютерні програми. Меню та інструменти

запускає знайомі програми;

завершує роботу з програмою;

називає інструменти малювання у  графічному редакторі;

обирає інструмент малювання для досягнення конкретного результату;

створює не складні малюнки за зразком;

створює зображення об’єктів що складаються з геометричних фігур та змінює значення властивостей;

вміє змінити колір контуру або тла об’єкта обравши зразком колір іншого об’єкта за допомогою відповідних інструментів графічного редактора;

виконує завдання із розфарбування або перефарбування малюнків;

пропонує  власні кольорові рішення малюнка;

пояснює добір кольорів;

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Меню комп’ютерної програми.

Огляд різних прикладів меню.

Інструменти комп’ютерних програм.

Графічний редактор.

Інструменти графічного редактора та їх налаштування.

Створення та редагування не складних малюнків.

Добір кольорової гами малюнка

Збереження малюнків

Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання

об’єднує об’єкти за їх властивостями або значеннями властивостей;

створює візуальну відповідь простих та складених геометричних задач;

виділяє та переносить фрагменти малюнка;

створює графічні відповіді  до навчальних завдань;

знаходить приклади повторення і послідовності дій у повсякденній діяльності, близькому для себе середовищі;

визначає закономірність об’єктів;

відтворює послідовність об’єктів із заданою закономірністю;

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Перенесення фрагментів малюнка.

Виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Прості та складені сюжетні геометричні задачі.

Копіювання фрагментів малюнку.

Лінійні алгоритми

Учень/учениця:

визначає послідовність кроків для виконавців;

знаходить помилки у алгоритмах;

визначає результат виконання лінійного алгоритму побудови простого геометричного зображення;

створює малюнок за лінійним алгоритмом;

пропонує власні алгоритми створення не складних геометричних зображень;

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Створення малюнків за готовими алгоритмами

Складання власних графічних алгоритмів

Додаткові теми: онлайн графічні редактори, редагування малюнків за допомогою програмного забезпечення смартфонів.

2 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст освіти

Інформаційно-комунікаційне середовище

досліджує природні матеріали за формою, кольорами, властивостями (візуально, на дотик);

порівнює природні і рукотворні форми;

дотримується правил внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять;

організовує робоче місце;

створює поетапно композицію та вироби з природних матеріалів за зображеннями, зразком або власним задумом;

порівнює традиційні і сучасні вироби декоративно-прикладного мистецтва за матеріалами, техніками виконання, функціональними та естетичними властивостями;

розрізняє основні види народних декоративних візерунків, орнаментів;

виявляє емоційно-ціннісне ставлення до виробів декоративно-прикладного мистецтва;

розрізняє види матеріалів та називає сфери їх використання;

досліджує властивості матеріалів візуально та на дотик;

аргументує доцільність використання вторинних матеріалів для збереження навколишнього середовища;

моделює виріб з деталей конструктора за графічними зображеннями або власним задумом (самостійно, в парі або в групі)

Природне і штучне середовище. Матеріали.

Спостереження, імітація, фантазування.

Правила внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять. Організація робочого місця. Інструменти та пристосування. Моделі-аналоги.

Характеристики традиційних і сучасних виробів декоративно-прикладного мистецтва, знайомство з народними умільцями свого краю (реально або віртуально).

Властивості матеріалів (природні матеріали, папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, тканина, нитки, шнури, дріт, пластик, пінопласт та ін.).

Конструктори, навчальні набори з графічними зображеннями, інструкційними картками

Середовище проектування

продукує ідеї для вибору об’єкта праці та обговорює їх з іншими;

оцінює проектні ідеї – власні та інших;

пояснює вибір особисто привабливого об’єкта праці, відповідаючи на запитання дорослих;

обдумує план реалізації задуму в матеріалі;

прогнозує, яким має бути виріб, його функціональну і естетичну цінність;

порівнює моделі, подібні обраному виробу (моделі-аналоги);

моделює виріб з елементами фантазування;

описує модель свого виробу;

пояснює способи та види оздоблення власного виробу (стрічками, тасьмою, мереживом, лелітками, ґудзиками, намистинами тощо);

добирає матеріали для виготовлення виробу, застосовує вторинні матеріали;

використовує традиційні та сучасні технології виготовлення виробів (комбінована аплікація, оригамі, кірігамі, квілінг, витинанка тощо);

пояснює визначену послідовність виготовлення спроектованого виробу за зображеннями

Виявлення проблеми.

Вибір об’єкта праці для його проектування і виготовлення.

Дизайн-проектування – моделювання та конструювання, зокрема з використанням макетних матеріалів (картон, пінопласт та ін.).

Графічні зображення для послідовного виготовлення виробу пласкої та об’ємної форми.

Поетапне проектування технології виготовлення виробу

Середовище техніки і технологій

працює з ручними інструментами та пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів праці та норм санітарії;

виготовляє поетапно виріб за визначеною послідовністю;

здійснює розмічання ліній на папері і картоні

розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів або трафаретів;

з’єднує деталі та оздоблює їх з використанням традиційних та сучасних технологій;

дотримується послідовності виготовлення виробу з допомогою вчителя;

раціонально використовує матеріали, зокрема і вторинні

Ручні інструменти та пристосування.

Виготовлення виробу за графічними зображеннями. Технологічні операції з матеріалами (згинання, складання, скручування, рвання, зібгання, різання, склеювання, зв’язування, ліплення тощо).

Раціональне використання матеріалів

Середовище соціалізації

обґрунтовує соціальну, функціональну та естетичну цінність створеного виробу;

оцінює та презентує результати власної проектно-технологічної діяльності;

обговорює результати з іншими;

долучається до благочинної діяльності в групах з власноруч створеними виробами;

умотивовує необхідність робити подарунки, допомагати іншим, бережливо ставитися до природного середовища;

висловлює емоційно-ціннісне ставлення до професій дорослих у сім’ї та родині своїх друзів, однокласників;

виконує трудові дії в побуті: дрібний ремонт, доглядає за одягом та взуттям (упорядкування, чищення, пришивання ґудзика та ін.), засобами гігієни, іграшками, домашніми тваринами, рослинами, готує та сервірує нескладні страви за наочним прикладом з допомогою дорослих або спільно із старшими учнями, дотримується культури поведінки за столом, гостинно пригощає батьків, друзів тощо

Цінність виконаного проекту для соціальної сфери.

Презентабельність та реклама.

Благочинна та природоохоронна діяльність в групах та середовищі.

Світ професій соціальної сфери.

Побутове самообслуговування

ТЕХНОЛОГІЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ДИЗАЙН І ТЕХНОЛОГІЇ

Пояснювальна записка

Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через навчальний предмет «Дизайн і технології».

Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;

- виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-прикладному мистецтві;

- набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;

- вироблення навичок застосовувати традиційні та сучасні технології, раціонально використовувати матеріали;

- формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проектно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Змістова лінія «Інформаційно-комунікаційне середовище» охоплює вивчення питань гармонійного поєднання функціональності та естетичності у виробах; пошук та опрацювання тематичної інформації у взаємодії з іншими; дослідження природних, штучних і синтетичних матеріалів; розрізнення та читання графічних зображень; конструювання виробів з готових деталей.

Змістова лінія «Середовище проектування» спрямована на реалізацію творчого потенціалу учнів, створення умов для продукування ідей, вибору особисто привабливих об’єктів праці; дизайнерське проектування –моделювання і конструювання; виконання елементарних графічних зображень; добір матеріалів за їх властивостями; читання інструкційних карток із зображеннями для поетапного виготовлення виробу.

Змістова лінія «Середовище техніки і технологій» передбачає формування навичок організації робочого місця, безпечної праці з ручними інструментами та пристосуваннями; поетапне виготовлення виробів з використанням традиційних та сучасних технологій; раціональне використання матеріалів.

Змістова лінія «Середовище соціалізації» спрямована на формування здатності оцінювати та презентувати результати проектно-технологічної діяльності, обговорювати їх з іншими; ефективно використовувати створені вироби; долучатися до благочинної діяльності; виконувати трудові дії в побуті для самообслуговування та якісного облаштування життєвого простору.

Розподіл навчальних годин за темами, добір об’єктів праці вчитель визначає самостійно, враховуючи умови навчання та педагогічну доцільність.

1 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст освіти

Інформаційно-комунікаційне середовище

спостерігає за природними об’єктами;

збирає і заготовляє природні матеріали;

дотримується правил внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять;

організовує робоче місце;

виготовляє поетапно вироби з природних матеріалів за зображеннями або творчим задумом з допомогою дорослих;

розрізняє вироби декоративно-прикладного мистецтва;

описує приклади виробів з різних джерел інформації (підручник, фотографії, каталоги, посібники, Інтернет-ресурси, музеї, фільми, мультфільми та ін.);

називає та обговорює матеріали, корисність та естетичну цінність різних виробів у групі;

розпізнає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробів візуально та на дотик;

пояснює доцільність використання матеріалів вторинної переробки для збереження природних ресурсів (водоймищ, лісу, тварин, корисних копалин тощо);

розрізняє основні креслярські інструменти, лінії, види графічних зображень;

читає елементарні графічні зображення;

складає пласкі та об’ємні геометричні форми, вироби з деталей конструкторів або інших готових елементів (архітектурні споруди, транспортні засоби, роботи та ін.) з допомогою дорослих, самостійно, в парі або в групі

Природне середовище України. Природні матеріали рідного краю.

Правила внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять. Організація робочого місця. Матеріали, інструменти та пристосування. Вироби з природних матеріалів.

Приклади виробів декоративно-прикладного мистецтва (витинанка, гончарство, ткацтво, різьблення, писанкарство, аплікація, вишивка та ін.).

Види матеріалів (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.).

Елементи графічної грамоти.

Види конструкторів, навчальних наборів (LEGO, мозаїка, конструктор із дерева, металу, магнітний, банчемс та ін.)

Середовище проектування

продукує ідеї для вибору особисто привабливого об’єкта праці;

вибирає обґрунтовано об’єкт праці із запропонованих з допомогою вчителя;

пояснює функціональну та естетичну цінність обраного для проектування і виготовлення виробу;

розглядає моделі, подібні обраному виробу (моделі-аналоги);

здійснює розмічання ліній на папері і картоні;

описує усно модель спроектованого виробу;

пояснює способи та види оздоблення власного виробу (стрічками, тасьмою, мереживом, лелітками, ґудзиками, намистинами тощо);

добирає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробу, зокрема і вторинні (природні, штучні і синтетичні);

розрізняє традиційні і сучасні технології виготовлення виробів (аплікація, ліплення, писанкарство, квілінг тощо);

читає графічні зображення для поетапного виготовлення виробу з допомогою дорослих

Виявлення проблеми.

Обґрунтований вибір об’єкта праці для його проектування і виготовлення.

Дизайнерське проектування – моделювання та конструювання, зокрема з використанням макетних матеріалів (картон, пінопласт та ін.).

Графічні зображення для поетапного виготовлення виробу пласкої та об’ємної форми

Середовище техніки і технологій

працює з ручними інструментами та пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів праці та норм санітарії;

виготовляє поетапно корисний й естетичний виріб за визначеною послідовністю самостійно або з допомогою дорослих;

розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів або трафаретів та вирізує їх;

розміщує деталі виробу на площині;

застосовує нерозємні зєднання (склеювання, причіплювання /пластилін, глина/ та ін.);

оздоблює деталі виробу із використанням традиційних та сучасних технологій;

раціонально використовує матеріали (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.), зокрема і вторинні з допомогою дорослих

Ручні інструменти та пристосування, органайзери.

Виготовлення виробу за інструкційними картками з графічними зображеннями.

Технологічні операції з матеріалами (згинання, складання, скручування, рвання, зібгання, різання, склеювання, зв’язування, ліплення тощо).

Раціональне розмічання та обробка матеріалів

Середовище соціалізації

пояснює корисність та естетичність створеного виробу;

презентує результати власної або колективної проектно-технологічної діяльності, обговорює їх з іншими;

долучається спільно з батьками до благочинної діяльності в групах зі створеними виробами, зокрема для українських воїнів;

умотивовує необхідність робити подарунки, допомагати іншим;

розрізняє професії дорослих у сім’ї та родині в сфері матеріального і нематеріального виробництва;

виконує трудові дії в побуті: доглядає за одягом та взуттям (зав’язування шалика, пояса, шнурків), домашніми тваринами, рослинами, ремонтує незначні пошкодження книг, іграшок, готує та сервірує нескладні страви (чай, канапка) за наочним прикладом та допомогою дорослих або спільно із старшими учнями

Соціальна цінність виконаного індивідуального або колективного проекту.

Презентабельність та реклама.

Діяльність в групах та середовищі.

Благочинна діяльність для задоволення потреб оточуючих.

Світ професій.

Побутове самообслуговування

2 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст освіти

Інформаційно-комунікаційне середовище

досліджує природні матеріали за формою, кольорами, властивостями (візуально, на дотик);

порівнює природні і рукотворні форми;

дотримується правил внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять;

організовує робоче місце;

створює поетапно композицію та вироби з природних матеріалів за зображеннями, зразком або власним задумом;

порівнює традиційні і сучасні вироби декоративно-прикладного мистецтва за матеріалами, техніками виконання, функціональними та естетичними властивостями;

розрізняє основні види народних декоративних візерунків, орнаментів;

виявляє емоційно-ціннісне ставлення до виробів декоративно-прикладного мистецтва;

розрізняє види матеріалів та називає сфери їх використання;

досліджує властивості матеріалів візуально та на дотик;

аргументує доцільність використання вторинних матеріалів для збереження навколишнього середовища;

моделює виріб з деталей конструктора за графічними зображеннями або власним задумом (самостійно, в парі або в групі)

Природне і штучне середовище. Матеріали.

Спостереження, імітація, фантазування.

Правила внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять. Організація робочого місця. Інструменти та пристосування. Моделі-аналоги.

Характеристики традиційних і сучасних виробів декоративно-прикладного мистецтва, знайомство з народними умільцями свого краю (реально або віртуально).

Властивості матеріалів (природні матеріали, папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, тканина, нитки, шнури, дріт, пластик, пінопласт та ін.).

Конструктори, навчальні набори з графічними зображеннями, інструкційними картками

Середовище проектування

продукує ідеї для вибору об’єкта праці та обговорює їх з іншими;

оцінює проектні ідеї – власні та інших;

пояснює вибір особисто привабливого об’єкта праці, відповідаючи на запитання дорослих;

обдумує план реалізації задуму в матеріалі;

прогнозує, яким має бути виріб, його функціональну і естетичну цінність;

порівнює моделі, подібні обраному виробу (моделі-аналоги);

моделює виріб з елементами фантазування;

описує модель свого виробу;

пояснює способи та види оздоблення власного виробу (стрічками, тасьмою, мереживом, лелітками, ґудзиками, намистинами тощо);

добирає матеріали для виготовлення виробу, застосовує вторинні матеріали;

використовує традиційні та сучасні технології виготовлення виробів (комбінована аплікація, оригамі, кірігамі, квілінг, витинанка тощо);

пояснює визначену послідовність виготовлення спроектованого виробу за зображеннями

Виявлення проблеми.

Вибір об’єкта праці для його проектування і виготовлення.

Дизайн-проектування – моделювання та конструювання, зокрема з використанням макетних матеріалів (картон, пінопласт та ін.).

Графічні зображення для послідовного виготовлення виробу пласкої та об’ємної форми.

Поетапне проектування технології виготовлення виробу

Середовище техніки і технологій

працює з ручними інструментами та пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів праці та норм санітарії;

виготовляє поетапно виріб за визначеною послідовністю;

здійснює розмічання ліній на папері і картоні

розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів або трафаретів;

з’єднує деталі та оздоблює їх з використанням традиційних та сучасних технологій;

дотримується послідовності виготовлення виробу з допомогою вчителя;

раціонально використовує матеріали, зокрема і вторинні

Ручні інструменти та пристосування.

Виготовлення виробу за графічними зображеннями. Технологічні операції з матеріалами (згинання, складання, скручування, рвання, зібгання, різання, склеювання, зв’язування, ліплення тощо).

Раціональне використання матеріалів

Середовище соціалізації

обґрунтовує соціальну, функціональну та естетичну цінність створеного виробу;

оцінює та презентує результати власної проектно-технологічної діяльності;

обговорює результати з іншими;

долучається до благочинної діяльності в групах з власноруч створеними виробами;

умотивовує необхідність робити подарунки, допомагати іншим, бережливо ставитися до природного середовища;

висловлює емоційно-ціннісне ставлення до професій дорослих у сім’ї та родині своїх друзів, однокласників;

виконує трудові дії в побуті: дрібний ремонт, доглядає за одягом та взуттям (упорядкування, чищення, пришивання ґудзика та ін.), засобами гігієни, іграшками, домашніми тваринами, рослинами, готує та сервірує нескладні страви за наочним прикладом з допомогою дорослих або спільно із старшими учнями, дотримується культури поведінки за столом, гостинно пригощає батьків, друзів тощо

Цінність виконаного проекту для соціальної сфери.

Презентабельність та реклама.

Благочинна та природоохоронна діяльність в групах та середовищі.

Світ професій соціальної сфери.

Побутове самообслуговування

МИСТЕЦЬКА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

МИСТЕЦТВО

Пояснювальна записка

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що відображають  твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення.

Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких  досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема у різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.

Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового та інтегративного підходів.

Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі:

  • ·        усного висловлювання своїх вражень від мистецтва;  за допомогою коментування дорослого й оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною).
  • здійснення елементарних розрахунків (наприклад, для встановлення пропорцій,  визначення метру, запису ритму тощо) (математична компетентність).
  • спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва (компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність);
  • самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);
  • формування  уміння  визначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя);
  • співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашенні середовища для друзів, сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан)  (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей);
  • опанування народних традицій, мистецтва рідного краю;  толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність)
  • проявів  творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);
  • виявлення бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність).

 Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

1 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Художньо-творча діяльність

співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері;

дотримується правил співу (постава, дихання)

створює елементарний ритмічний супровід до пісні;

виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою рухів;

відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей);

добирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу;

грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон тощо);

імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах;

орієнтується в поняттях музичної грамоти (нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту);

відтворює прості форми предметів і об’єктів довкілля фарбами (акварель, гуаш), графічними та пластичними матеріалами;

розміщує пропорційно зображення, використовуючи всю площину аркуша;

компонує (з допомогою учителя) зображення у форматі (вертикальний, горизонтальний);

створює елементарний стрічковий візерунок, прості декоративні розписи;

використовує у роботі основні, похідні, теплі й холодні кольори;

змішує та розбавляє водою фарби для отримання різних відтінків кольорів;

користується фарбами (акварель, гуаш), олівцями (кольоровими, восковими), пластиліном, фломастерами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо;

спостерігає різноманітність і красу природних форм, рослин, птахів, тварин у навколишньому середовищі;

досліджує і виявляє цікаве, незвичайне у довкіллі;

наводить приклади геометричної подібності природних та штучних об’єктів;

працює (вирізує, конструює) з папером, з природнім матеріалом;

дотримується правил техніки безпеки;

експериментує з кольорами, лініями, формами тощо

прикрашає (за допомогою дорослого) середовище, в якому живе і навчається;

виконує нескладні ролі, етюди-наслідування;

вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту, перевтілюючись у різних персонажів;

розуміє правила поведінки в театрі;

рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом);

орієнтується у просторі;

придумує образи і створює їх знайомими засобами мистецької виразності;

імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести);

виконує твори мистецтва (співає, малює, танцює, декламує тощо), які подобаються;

називає свої уподобання у мистецтві

Спів. Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах. Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики.

Інсценізація пісень, створення театралізованих образів.

Гра на музичних інструментах (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо): створення елементарного ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо.

Знайомство з нотним записом (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма).

Використання музичної діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.

Використання різних ліній, плям, форм, кольорів і їх відтінків для створення візуальних образів.

Організація робочого місця.

Створення зображень графічними матеріалами, фарбами.  Елементарне компонування елементів композиції (площинної, обємної).

Вирізування, конструювання з паперу.

Робота з природними матеріалами.

Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів різних видів декоративно-прикладного мистецтва   (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо).

Ліплення з пластичних матеріалів.

Дотримання охайності та правил техніки безпеки.

Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів.

Прикрашення місця, де навчається, живе.

Використання образотворчої діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.

Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування.

Відтворення елементарних танцювальних елементів.

Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести).

Сприймання та інтерпретація мистецтва

сприймає твір мистецтва та висловлює враження, добирає із запропонованих слів співзвучні особистим емоціям;

визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру), характеризує мелодію;

визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт;

порівнює музичні та візуальні образи;

помічає красу в довкіллі;

орієнтується у видах театру (ляльковий, музичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм)

називає твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій

Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів-характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням.

Визначення засобів виразності твору мистецтва.

Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім  (декоративним) трактуванням.

Знайомство з деякими видами театру та кіномистецтва.

Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення

Комунікація через мистецтво

презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо);

бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва, зокрема, змісту анімаційних фільмів, театральних вистав тощо;

дотримується правил творчої співпраці

вербально описує свій творчий задум; визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано

Презентація та характеристика власних творчих досягнень.

Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій тощо).

Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо).

Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

2 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Художньо-творча діяльність

співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері, темпі, динаміці;

дотримується правил співу (постава, дихання, інтонація)

виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою, виразним інтонуванням; добирає реквізит;

створює варіанти ритмічного супроводу до пісні;

відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей), зокрема у різних темпах;

обирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу;

грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон тощо);

придумує образи і створює їх знайомими засобами музичної виразності;

імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах;

орієнтується в поняттях музичної грамоти(нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту);

проявляє інтерес до творів мистецтва тамистецької діяльності;

виконує прості живописні, графічні, декоративні, пластичні композиції;

складає та розташовує на площині (в просторі) окремі елементи зображень (форм) в просту композицію (графічну, живописну, декоративну, обємну, просторову);

відповідно задуму, обирає формат (вертикальний, горизонтальний) композиції;

використовує всю площину аркуша;

використовує  основні, похідні, ахроматичні, теплі й холодні кольори; утворює відтінки кольорів;

експериментує з кольорами, лініями, формами тощо;

користується художніми та природними матеріалами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо;

працює (вирізує, конструює) з папером, з природними матеріалами;

дотримується правил техніки безпеки;

бере участь у прикрашенні середовища, в якому живе і навчається;

виконує нескладні ролі, етюди-наслідування;

вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту,перевтілюючись у різних персонажів;

рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом);

орієнтується у просторі;

дотримується правил поведінки в театрі;

імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести);

вирізняє види мистецької діяльності, звернення до яких поліпшує його/ її настрій

Спів (співацька постава, дихання, інтонація, дикція).

Гра на музичних інструментах: створення варіантів ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо.

Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах

Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики.

Інсценізація пісень, створення театралізованих образів.

Знайомство з нотною грамотою (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма).

Малювання графічними матеріалами,  фарбами.

Розміщення зображень на аркуші, у просторі, компонування елементів композиції (площинна, обємна).

Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів.

Використання різних ліній, плям, форм, кольорів та їх відтінків для створення візуальних образів.

Вирізування, конструювання з паперу.

Робота з природними матеріалами.

Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів. різних видів декоративно-прикладного мистецтва   (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо).

Ліплення з пластичних матеріалів різними прийомами і способами.

Прикрашення місця, де навчається, живе.

Організація робочого місця.

Дотримання охайності та правил техніки безпеки.

Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування.

Відтворення елементарних танцювальних елементів.

Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести).

Використання видів мистецької діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.

Сприймання та інтерпретація мистецтва

сприймає твір мистецтва та висловлює враження, добираючи із запропонованих слова, які співзвучні особистим емоціям;

визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру, окремих музичних інструментів (сопілка, бубон, барабан, скрипка, бандура, фортепіано тощо)), характеризує мелодію;

визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт;

порівнює музичні та візуальні образи, твори мистецтва та явища довкілля;

розрізняє види театру (ляльковий, музичний, драматичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм); 

використовує театральну термінологію (сцена, актор, костюм, декорація);

виявляє твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій

Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів-характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням.

Визначення засобів виразності твору.

Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім  (декоративним) трактуванням.

Знайомство з деякими видами театру (ляльковий, музичний, драматичний), кіномистецтва (кінофільм, мультфільм (графічна, пластична, лялькова анімація).

Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення та поліпшення емоційного стану.

Комунікація через мистецтво

виявляє (з допомогою вчителя) та бере участь в обговореннях інформації, отриманої з творів мистецтва;

презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо);

вербальноописує свій творчий задум; визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано;

готовий / -а до того, що може не вийти з першого разу так, як задумав / -ла;

виявляє досягнення у художньо-творчій діяльності однолітків;

бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва;

обговорює з однолітками свої враження від творів різних видів мистецтва відомих митців, від дитячої творчості;

дотримується правил взаємодії і творчої співпраці.

Виховні ситуації: обговорення (з допомогою вчителя) інформації – сюжетів, характерів персонажів тощо, отриманої з творів мистецтва.

Презентація  та характеристика  власних творчих досягнень.

Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій, флеш-моби тощо);

Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо)

Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

ФІЗКУЛЬТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Пояснювальна записка

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;

– розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку;

  • використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікативних технологій і критичного мислення;

– формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;

– розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри, уміння боротися, вигравати і програвати; формування зацікавленості досягненнями українських спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.

Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Змістова лінія «Рухова діяльність» передбачає формування в молодших школярів уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, способів рухової та ігрової діяльності, спрямованих на фізичний розвиток,  зміцнення здоров’я та формування в молодших школярів умінь і навичок володіння різними способами рухової діяльності; здатності виконання вправ основної гімнастики, організуючих вправ, елементів акробатики, вправ корегувальної спрямованості та тих, що пов’язані з незвичним положенням тіла у просторі, ходьбою, бігом, танцювальними кроками, лазінням і перелізанням, стрибками; навичок володіння м’ячем; розвиток фізичних якостей; формування правильної постави й профілактику плоскостопості.

Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність» передбачає виховання в молодших школярів ініціативності, активності та відповідальності у процесі рухливих і спортивних ігор за спрощеними правилами; забезпечення усвідомлення важливості співпраці під час ігрових ситуацій; формування уміння боротися, здобувати чесну перемогу та з гідністю сприймати поразку, контролювати свої емоції, організовувати свій час і мобілізувати ресурси, оцінювати власні можливості в процесі ігрової та змагальної діяльності, виконувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за власні рішення користуватися власними перевагами і визнавати недоліки в тактичних діях у різних видах спорту, планувати та реалізувати спортивні проекти (турніри, змагання тощо); формування в молодших школярів умінь і навичок виконання естафет.

1 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Рухова діяльність

має уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на фізичний розвиток та зміцнення здоров’я людини;

розуміє терміни з предмету «фізична культура»;

пояснює значення фізичних вправ для формування правильної постави;

називає життєво важливі способи пересування людини;

виконує організовуючі вправи: команди на шикування в шеренгу, колону по одному, в коло; розмикання на інтервал; загальнорозвивальні вправи без предмета (імітаційного характеру) та з предметами; комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики, присідання тощо;

виконує ходьбу на носках, на п’ятах, з високим підніманням стегна, у напівприсіді, у присіді, з різними положеннями рук, ходьбу «змійкою»; біг з високим підніманням стегна, із закиданням гомілок із зміною напряму і різних вихідних положень; танцювальні кроки; танцювальні імпровізаційні вправи; лазіння по горизонтальній та похилій гімнастичній лаві; по гімнастичній стінці у різних напрямах; перелізання через перешкоду;

виконує вправи з малим м’ячем; вправи з великим м’ячем;

володіє елементарними навичками виконання стрибків: на місці на одній нозі, на двох ногах з просуванням уперед, назад, у присіді правим та лівим боком; стрибки в глибину; стрибки у висоту; стрибки у довжину з місця поштовхом однієї і двох ніг;

виконує вправи для розвитку фізичних якостей: сили – підтягування у висі лежачи та у висі (хлопці), згинання та розгинання рук в упорі лежачи від гімнастичної лави та від підлоги (хлопці);  швидкості – повторний біг на 3–4х10 м; пришвидшення з різних вихідних положень; витривалості – біг почергово з ходьбою; пересування на лижах; нахили тулуба в різних напрямах у положенні стоячи, пружні нахили у положенні сидячи; “напівшпагат”, “шпагат”; координації – пересування по підвищеній і обмеженій за площиною опорі, “човниковий” біг 4х9 м, 3х10 м;

Фізична культура як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на фізичний

 розвиток та зміцнення здоров’я людини.

Терміни з предмету «фізична культура».

Фізичні вправи – засіб формування правильної постави.

Життєво важливі способи пересування людини.

Культура рухів з елементами гімнастики: організовуючі вправи;

Вправи для оволодіння навичками пересувань.

Вправи для опанування навичок володіння м’ячем.

Вправи для оволодіння навичками стрибків.

Вправи для розвитку фізичних якостей.

виконує загальнорозвивальні вправи без предметів на місці; вправи для верхніх кінцівок і плечового поясу; згинання та розгинання верхніх кінцівок, колові рухи руками у фронтальній та сагітальній площині; загальнорозвивальні вправи в русі: різновиди ходьби, бігу, стрибків; вправи на координацію; загальнорозвивальні вправи з предметами;

виконує пересування на лижах: організовуючі команди і прийоми, пересування, повороти;

виконує вправи у  воді, плавання; *

дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у воді.

Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості.

Вправи для оволодіння навичками пересувань на лижах.

Вправи для оволодіння навичками плавання. *

Правила безпечної поведінки на воді.

Ігрова та змагальна діяльність

бере участь у рухливих іграх та естафетах, виконуючи різні ролі в процесі рухливих ігор;

дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у процесі рухової та змагальної діяльності.

Рухливі ігри та естафети.

Правила безпечної поведінки в процесі рухової та змагальної діяльності.

2 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Рухова діяльність

розуміє значущість рухового режиму для зміцнення здоров’я та фізичного розвитку;

пояснює значення і правила ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурних хвилинок та фізкультурних пауз для фізичного розвитку та здоров’я людини; значущість загартування як засобу зміцнення здоров’я;

дотримується рухового режиму протягом дня;

називає основні фізичні якості людини, фізичні вправи та їх вплив на формування фізичних якостей;

дотримується правил особистої гігієни в режимі дня;

Руховий режим дня молодшого школяра.

Значення і правила виконання ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурної хвилинки та фізкультурної паузи.

Рухова активність протягом дня.

Фізичні вправи  та їх вплив на формування фізичних якостей.

Правила особистої гігієни молодшого школяра.

виконуєорганізовуючі вправи команди на розмикання й змикання приставними кроками, перешикування із колони по одному в колону по три (чотири);

Культура рухів з елементами гімнастики: організовуючі вправи:

добираєта виконуєзагальнорозвивальні вправи: комплекси вправ ранкової гімнастики без предмета (імітаційного характеру), з м’ячем, скакалкою; комплекси фізкультурних пауз та фізкультурних хвилинок;

виконуєприсідання; виси; підтягування у висі (хлопці), у висі лежачи (дівчата);елементи акробатики;

володіє навичками пересувань: ходьба  широкими кроками, зі зміною частоти кроку; ходьба із пришвидшенням та уповільненням, приставним кроком правим і лівим боком; біг; біг почергово з ходьбою;танцювальні кроки; лазіння; подолання штучних перешкод;

володіє навичками виконання вправ з малим м’ячем: метання малого м’яча у щит; метання малого м’яча у горизонтальну ціль; метання малого м’яча з-за голови на дальність;

виконує вправи з великим м’ячем: кидки м’яча знизу із положення сидячи та стоячи, передавання і ловіння м’яча двома руками від грудей (у колі, парах, трійках), передача м’яча двома руками з ударом об підлогу; ведення м’яча правою та лівою рукою з одночасними кроками; зупинки м’яча, що котиться, підошвою та внутрішньою стороною ступні, удари внутрішньою стороною ступні по м’ячу, що котиться; ведення м’яча внутрішньою та зовнішньою частинами підйому (по прямій, по дузі, між стійками);

виконує стрибки на місці з поворотами на 45, 90, 180 градусів по «купинах»; стрибки зі скакалкою; стрибки через довгу скакалку, яка обертається вперед;стрибки у глибину з висоти до 80 см з м’яким приземленням; стрибки у висоту; стрибки  через перешкоди висотою до 50 см поштовхом однією та двома ногами; стрибки у висоту з прямого розбігу (через гумову мотузку);стрибки у довжину тощо;

виконує фізичні вправи для розвитку фізичних якостей: сили – загальнорозвивальні вправи з гімнастичними палицями; кидки баскетбольного м’яча з-за голови із різних положень; лазіння по горизонтальній гімнастичній лаві однойменним та різнойменним способами (без допомоги ніг); багатоскоки; стрибки через перешкоди; підтягування у висі та у висі лежачи (хлопці); пересування у положенні сіду, зігнувши ноги (у різних напрямах);швидкості –  пришвидшення з різних вихідних положень, повторний біг 3–10 м, біг із пришвидшеннями за сигналом; стрибки зі скакалкою; витривалості – біг у чергуванні з ходьбою до 1000 м, біг на дистанцію до 500 м малої інтенсивності; гнучкості - махові рухи правою і лівою ногою у бічній і лицьовій площині, стоячи біля опори та під час ходьби; прогинання та вигинання тулуба у положенні упору стоячи на колінах; пружні похитування у положенні випаду; прогинання тулуба у положенні лежачи на животі; координації –  подолання перешкод, ходьбу на носках, ходьба по підвищеній і обмеженій за площиною опорі з різними положеннями рук; пересування із підкиданням дрібних предметів; вправи зі зміною положення тіла у просторі; розслаблення м’язів рук, ніг, тулуба у різних положеннях;

добирає та виконує фізичні вправи для формування правильної постави і профілактики плоскостопості: загальнорозвивальні вправи

на місці без предметів; вправи для м’язів шиї, нахили та повороти голови; вправи для верхніх кінцівок і плечового поясу: згинання та розгинання верхніх кінцівок, кругові рухи руками, нахили в сторони, пружні рухи;

виконує загальнорозвивальні вправи в русі:

ходьба, біг, стрибки, випади, повороти тулуба під час бігу, ходьба з різними положеннями рук; вправи на координацію; загальнорозвивальні вправи з предметами:

з гімнастичними палицями, м’ячами, зі скакалками, обручами, мішечками піску на голові під час ходьби; загальнорозвивальні вправи на відчуття правильної постави;

дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у воді.

а) загальнорозвивальні вправи;

б) положення тіла у просторі:

сіди, упори, виси, елементи акробатики.

Вправи для оволодіння навичками пересувань.

Вправи для опанування навичок володіння  малим м’ячем.

Вправи з великим м’ячем.

Вправи для оволодіння навичками стрибків.

Вправи для розвитку фізичних якостей.

Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості.

Загальнорозвивальні вправи в русі, з предметами, вправи на відчуття правильної постави;вправи для профілактики плоскостопості.

Правила безпечної поведінки на воді.

Ігрова та змагальна діяльність

бере участь у рухливих іграх та естафетах, виконуючи різні ролі в процесі рухливих ігор;

дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у процесі рухової та змагальної діяльності.

Рухливі ігри та естафети.

Правила безпечної поведінки в процесі рухової та змагальної діяльності.

Для недопущення перевантаження учнів заклад загальної середньої освіти враховує їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у закладі загальної середньої освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів враховуються результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у закладах позашкільної освіти.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Кількість учнів у класах (наповнюваність класів) не може бути менше п’яти осіб та перевищувати 30 осіб.

Безперервна навчальна діяльність у класній кімнаті для 1 класу  не може перевищувати 35 хвилин,  для 2 класу – 40 хвилин.

Навчальний план для 1 – 2  класів зорієнтований на роботу початкової школи за 5-денним навчальним тижнем.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

Кількісний склад педпрацівників

Освітній рівень

Фаховий рівень

Професійно-кваліфікаційний рівень

Педагогічний стаж

Кількість педагогічних працівників

Магістр (спеціаліст)

бакалавр

педагогічний

непедагогічний

категорія

звання

До 3-х років

Від 3-х до 10-років

Від 10-ти до 20-ти років

Понад  20 років

спеціаліст

Старший учитель

Учитель -методист

вища

перша

друга

2

2

-

2

-

-

-

1

1

-

-

-

1

1

-

100%

100%

50%

50%

50%

50%

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

Кількість примірників

«Українська мова. Буквар» підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах)

авт.: Пономарьова К. І.

12 прим.

2.

«Англійська мова» підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом)

авт.: Карпюк О. Д.

12 прим.

3.

«Математика» підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти

авт.: Листопад Н. П.

12 прим.

4.

«Я досліджую світ» підручник інтегрованого курсу для 1 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах)

авт.: Грущинська І. В., Хитра З. М., Дробязко І.І.

12 прим.

5.

«Мистецтво» підручник інтегрованого курсу для 1 класу закладів загальної середньої освіти

авт.: Масол Л. М., Гайдамака О. В., Колотило О. М.

12 прим.

6.

«Українська мова» підручник для 2 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах)

авт.: Пономарьова К. І.

12 прим.

7

«Англійська мова»  підручник для 2 класу закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом)

авт.: Карпюк О. Д.

12 прим.

8.

«Математика» підручник для 2 класу закладів загальної середньої освіти

авт.: Листопад Н. П.

12 прим.

9.

«Я досліджую світ» підручник інтегрованого курсу для 2 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах)

авт.: Будна Н.О., Гладюк Т.В.

12 прим.

10

«Мистецтво» підручник інтегрованого курсу для 2 класу закладів загальної середньої освіти

авт.: Каліниченко О.В., Аристова Л.С..

12 прим.

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

Будівля закладу і приміщення відповідають реалізації завдань освітньої  програми. Адміністрація школи разом з колективом постійно працює над удосконаленням матеріально-технічної бази, підтриманню її у робочому стані. У закладі створені умови для роботи і навчання, існують такі навчальні кабінети, які відповідають сучасним умовам.

№з/п

Назва приміщення, рекреації…

Кількість

Стан

Навчальних  кабінетів для початкового навчання

4

облаштовані

Бібліотека

1

облаштована

Актова  зала

1

облаштована

Їдальня

1

облаштована

Внутрішні вбиральні

2

Шкільне  подвір'я

1

Спортивний  майданчик    

1

облаштований

Кабінет  медичної сестри

1

облаштований

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання  (компетентностей) – відповідно до плану роботи закладу загальної середньої освіти.

За підсумками 2018/2019 навчального року із 103  учні 1-11 класів:

  •  12  учнів 1-го  класу – пройшли  вербальне оцінювання;
  • 91  учень  2-11-х класів – атестовані;
  • 13 учнів – нагороджені Похвальними листами “За високі досягнення у навчанні”;
  • 11  учнів закінчили 9 клас;
  • 7  учнів закінчили 11 клас.

            За підсумками навчального року із атестованих учнів  2-11 класів школи закінчили навчальний рік на високому і достатньому рівнях –  46 учнів, що складає  51 % від загальної кількості учнів.

Результати державної підсумкової атестації в 4 класі :

Навчальний предмет

(усі предмети інваріантної складової робочих навчальних планів)

Клас

Загальна кількість учнів

4 класі

Рівні досягнень

Початков.

Середній

Достатній

Високий

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

Українська мова

4

12

-

-

2

17%

6

50%

4

33%

Математика

4

12

-

-

3

25%

5

42%

4

33%

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;

  • контроль за виконанням навчального плану та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників – відповідно до плану роботи закладу загальної середньої освіти.

Освітня програма початкової школи (1 – 2 класи) передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма початкової школи (1-2 класи), сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Вона схвалена педагогічною радою закладу загальної середньої освіти та затверджена його директором.

Освітня програма початкової школи (1 - 2 класи) закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти.

На основі освітньої програми початкової школи (1-2 класи) закладу освіти, заклад складає та затверджує навчальний план початкової школи (1-2 класи) закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.

          Режим роботи закладу освіти: 

          - режим  навчання – п’ятиденний навчальний тиждень;

          - змінність – одна зміна;

          - початок занять – о 8 годині 30 хвилин;

          - тривалість уроків встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» – для 1 класу - 35 хвилин, для 2 класу – 40 хвилин;

          - тривалість перерв – відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту»:

І   перерва     – 20 хвилин;

ІІ перерва     – 20 хвилин;

ІІІ перерва – 30 хвилин;

ІV перерва – 30 хвилин.

Структура 2019/2020  навчального року

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2018/2019  навчальний рік розпочинається 02 вересня святом - День знань - і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр - з 02 вересня по 27  грудня,                

ІІ семестр - з  13  січня по 29  травня.

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні з 28 жовтня по 03 листопада  

зимові з 25 грудня по 12 січня   

весняні з 23 березня по 29 березня

Тривалість канікул у закладі загальної середньої освіти протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.

Для учнів 1-го класу проводяться додаткові канікули протягом тижня в  лютому місяці.        

Навчальні екскурсії у 1 – 2  класах  проводиться впродовж навчального року відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 року № 1/9-61  «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів».

                 Свято «Останній дзвінок» провести 29 травня.

          СХВАЛЕНО                                                                               ЗАТВЕРДЖУЮ

Рішення педагогічної ради                                                  Директор Приозерненської ЗОШ І-ІІІ ст.

Приозерненської ЗОШ І-ІІІ ст.                                      

від __ _______2019  року                                                       __________________М.Д.Чорнобай     

(протокол № __)                                                                     _______________________2019 року

                                                                      

Освітня програма початкової школи

(3-4 класи)

Приозерненської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Кілійської районної ради

Одеської області

на 2019/2020 навчальний рік

Освітня програма початкової школи  (3-4 класи)

Приозерненської  ЗОШ І-ІІІ ступенів   

Кілійської районної ради  Одеської області

на 2019/2020  навчальний рік

Тип закладу загальної середньої освіти – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Орієнтовна кількість класів: 3-4 кл. - 2.

Орієнтовна кількість учнів: 3 - 4 кл. -  21.

Статутом закладу загальної середньої освіти визначено: українська мова навчання.

Загальні положення освітньої програми

початкової школи (3-4 класи)

            Освітня програма початкової школи (3-4 класи) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», на основі Типової освітньої програми закладів загальної  середньої освіти І ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20 квітня 2018 року № 407.

            Освітня програма початкової освіти (3-4 клас) (далі – Освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти (далі – Державний стандарт).

            Освітня програма визначає:

            загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиці 1, 2);

            очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці 3; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН України;

            форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

            вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів.

         Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3-4 класів закладу загальної середньої освіти складає 1820 годин/навчальний рік: для 3 класу – 910 годин/навчальний рік, для 4  класу – 910 годин/навчальний рік.

            Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах для 3-4 класів (далі – навчальний план)

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Варіативна складова навчального плану початкової школи (3-4 класи) визначається закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальному плані закладу освіти.

Варіативна складова навчального плану використовується на:

предмети інваріативної складової:

  • мистецтво  ( 3, 4  кл).

На основі навчальних планів заклад освіти складає на кожен навчальний рік робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова (мова і читання)», «Мова корінного народу, національної меншини (молдовська мова і читання)», «Іноземна мова (англійська мова)».

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі».

Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров'я» та «Фізична культура».

Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через предмет «Мистецтво».

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план закладу освіти містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчального плану Типової освітньої програми.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров’я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану.

Виходячи з назви освіти у 3-х – 4-х класах – «початкова загальна освіта» – у   програмі «Фізична культура» навчальний матеріал розподілений не за видами спорту, а за способами рухової діяльності, що дає змогу школярам опанувати основами рухових дій, які у подальшому можуть удосконалюватися у будь-якому виді спорту, обраному учнем.

Для недопущення перевантаження учнів заклад загальної середньої освіти враховує їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у закладі загальної середньої освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів враховуються результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у закладах позашкільної освіти.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Кількість учнів у класах (наповнюваність класів) не може бути менше п’яти осіб та перевищувати 30 осіб.

Безперервна навчальна діяльність у класній кімнаті не може перевищувати 40 хвилин (3-4 класи).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани (3-4 класи) зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та  громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий, розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров'я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах (таблиця 2).

Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує в межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

Кількісний склад педпрацівників

Освітній рівень

Фаховий рівень

Професійно-кваліфікаційний рівень

Педагогічний стаж

Кількість педагогічних працівників

Магістр (спеціаліст)

бакалавр

педагогічний

непедагогічний

категорія

звання

До 3-х років

Від 3-х до 10-років

Від 10-ти до 20-ти років

Понад  20 років

спеціаліст

Старший учитель

Учитель - методист

вища

перша

друга

6

6

-

6

-

1

-

2

3

1

-

-

2

2

2

100%

-

100%

17%

-

33%

50%

17%

-

-

33%

33%

33%

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

Кількість примірників

% забезпеченості

3 клас

1

Захарійчук М.Д.

Українська мова

0

0%

2

Савченко О.Я.

Літературне читання. Українська  мова.

0

0%

3

Фетеску Л.І.

Молдовська  мова

14

100%

4

Ривкінд Ф.М.

Математика

0

0%

5

Корнієнко М.М.

Сходинки до інформатики

0

0%

6

Бех І.Д.

Основи здоров'я

0

0%

7

Грушинська І.В.

Природознавство

0

0%

8

Бібік Н.М.

Я у світі

0

0%

9

Масол Л.М.

Мистецтво

12

86%

10

Сидоренко В.К.

Трудове навчання

8

57%

11

Несвіт А.М.

Англійська мова

15

100%

12

Стус Т.В.

Хрестоматія

5

36%

4 клас

1

Захарійчук М.Д.

Українська мова

0

0%

2

Савченко О.Я.

Літературне читання. Українська мова.

0

0%

3

Фетеску Л.І.

Молдовська  мова.

13

100%

4

Богданович М.В.

Математика

0

0%

5

Корнієнко М.М.

Інформатика

0

0%

6

Бех І.Д.

Основи здоров'я

0

0%

7

Грущинська І.В.

Природознавство

0

0%

8

Бібік Н.М.

Я у світі

0

0%

9

Масол Л.М.

Мистецтво

6

50%

10

Несвіт А.М.

Англійська мова

6

50%

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

Будівля закладу і приміщення відповідають реалізації завдань освітньої  програми. Адміністрація школи разом з колективом постійно працює над удосконаленням матеріально-технічної бази, підтриманню її у робочому стані. У закладі створені умови для роботи і навчання, існують такі навчальні кабінети, які відповідають сучасним умовам.

№з/п

Назва приміщення, рекреації…

Кількість

Стан

Навчальних  кабінетів для початкового навчання

4

облаштовані

Бібліотека

1

облаштована

Актова  зала

1

облаштована

Їдальня

1

облаштована

Внутрішні вбиральні

2

Шкільне  подвір'я

1

Спортивний  майданчик    

1

облаштований

Кабінет  медичної сестри

1

облаштований

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання  (компетентностей) – відповідно до плану роботи закладу загальної середньої освіти.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників – відповідно до плану роботи закладу загальної середньої освіти.

Освітня програма початкової школи (3-4 класи) передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма початкової школи (3-4 класи), сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Вона схвалена педагогічною радою закладу загальної середньої освіти та затверджена його директором.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти.

На основі освітньої програми початкової школи (3-4 класи) закладу освіти, заклад складає та затверджує навчальний план для початкової школи (3-4 класи) закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.

          Режим роботи закладу освіти: 

          - режим  навчання – п’ятиденний навчальний тиждень;

          - змінність – одна зміна;

          - початок занять – о 8 годині 30 хвилин;

          - тривалість уроків встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» – 40 хвилин;

          - тривалість перерв відповідно до чинного  Положення  про загальноосвітній навчальний заклад (3-4 класи):

І перерва – 15 хвилин;

ІІ перерва – 15 хвилин;

ІІІ перерва – 25 хвилин;

ІV перерва – 25 хвилин;

V перерва – 15 хвилин;

Для учнів 3 - 4-х класів створенаГПД, робота якої організована відповідно до чинного Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу.

Структура 2019/2020  навчального року

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2019/2020  навчальний рік розпочинається 02 вересня святом - День знань - і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр - з 02 вересня по 27  грудня,                 

ІІ семестр - з  13  січня по 29  травня.

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні з 28 жовтня по 03 листопада  

зимові з 25 грудня по 12 січня   

весняні з 23 березня по 29 березня

Тривалість канікул у закладі загальної середньої освіти протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.

Навчальні екскурсії у 3-4 класах проводяться впродовж навчального року відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 року № 1/9-61  «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів».

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за № 157/26602, учні 4 класу складають державну підсумкову атестацію. Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.

Свято «Останній дзвінок» провести 29 травня.

         

                                                                      Таблиця  1 до Освітньої програми

                                                                            (таблиця 2  до Типової

                                                                             освітньої програми закладів загальної

                                                                            середньої освіти І ступеня,

                                                                            затвердженої  наказом МОН України

                                                                             від 20.04.2018р. № 407)

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН  для    3, 4  класів   

з українською  мовою  навчання з вивченням  молдовської мови

  на 2019 /2020  навчальний рік

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

3

4

Інваріантна  складова

Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)

       Українська мова

4

4

Літературне читання

3

3

Молдовська мова

2

2

Англійська мова

2

2

Математика

Математика

4

4

Природознавство

       Природознавство

2

2

Суспільствознавство

Я  у  світі

1

1

Мистецтво

Мистецтво

1+1

1+1

Технології

Трудове навчання

1

1

Інформатика

1

1

Здоров'я і фізична культура

Основи здоров'я

1

1

Фізична культура

3

3

РАЗОМ

23+3

23+3

Варіативна  складова

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

23

23

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу на групи)

26

26

                                                                                        

                                                                                          

                                                                                          

                                                                                           Таблиця 2 до освітньої 

                                                                                           програми (таблиця 8 до типової

                                                                                           освітньої програми закладів загальної

                                                                                           середньої освіти І ступеня,

                                                                                           затвердженої  наказом МОН України

                                                                                            від 20.04.2018р. № 407)  

Перелік навчальних програм для учнів 3-4 класів

на 2018/2019 навчальний рік

(затверджені наказом МОН України від 29.05.2015 року № 584)

№ з/п

Назва навчальної програми

1

Українська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

2

Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2-4 класи

3

Молдовська мова. Навчальна програма для  загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою 1–4 класи

5

Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2-4 класи

6

Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи

7

Мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи

8

Основи здоров'я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи

9

Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи

10

Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи

11

Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи

12

Я у світі. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 3-4 класи

13

Іноземні мови. Навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл

         СХВАЛЕНО                                                                     ЗАТВЕРДЖУЮ

Рішення педагогічної ради                                                     Директор Приозерненської ЗОШ І-ІІІ ст.

Приозерненської  ЗОШ І-ІІІ ст.                                     

від __ _______2019  року                                                       __________________М.Д.Чорнобай     

(протокол № __)                                                                     _______________________2019 року

                                                                                           

Освітня програма базової школи

(5-9 класи)

Приозерненської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Кілійської районної ради

Одеської області

на 2019/2020 навчальний рік

Освітня програма початкової школи  (5-9 класи)

Приозерненської  ЗОШ І-ІІІ ступенів   

Кілійської районної ради  Одеської області

на 2019/2020 навчальний рік

Тип закладу загальної середньої освіти – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Орієнтовна кількість класів: 5-9 кл. - 5.

Орієнтовна кількість учнів: 5-9 кл. -  48.

Статутом закладу загальної середньої освіти визначено: молдовська та  українська мова навчання.

Загальні положення освітньої програми

закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня

            Освітня програма закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», на основі Типової освітньої програми закладів загальної  середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20 квітня 2018 року № 405.

            Освітня програма базової середньої освіти (далі – Освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

            Освітня програма визначає:

            загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчального плану (таблиця 1 – для 6-9 класів з навчанням молдовською мовою в вивчення двох іноземних мов, таблиця 2 – для 5 класу з українською мовою навчання і вивченням молдовської мови);

            очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці 3; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН України;

            форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

            вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, факультативів, курсів за вибором.

         Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9 класів закладу загальної середньої освіти складає 6020 годин/навчальний рік: для 5 класу – 1085 годин/навчальний рік, для 6 класу – 1190 годин/навчальний рік, для 7 класу – 1225 годин/навчальний рік, для 8 класу – 1260 годин/навчальний рік, для 9 класу – 1260 годин/навчальний рік.

            Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня (далі – навчальний план)

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальному плані закладу освіти.

Варіативна складова навчального плану використовується на:

предмети інваріативної  складової:

  • українська мова (5, 6 , 8 , 9 кл).

спецкурси:

  • «Українознавство» (7  кл.);
  • «Логічні стежинки математики» (5кл.).

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план закладу освіти містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчального плану Типової освітньої програми.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров’я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази закладу загальної середньої освіти, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

           Змістове наповнення предмета   «Фізична культура» формується з наступних варіативних модулів:

Модулі

5 клас

6 клас

7  клас

8 клас

9 клас

Легка атлетика

1 рік вивчення

2 рік вивчення

3 рік вивчення

4 рік вивчення

5 рік вивчення

Футбол

1 рік вивчення

2 рік вивчення

3рік вивчення

4рік вивчення

5 рік вивчення

Волейбол

1 рік вивчення

2рік вивчення

3 рік вивчення

4 рік вивчення

5 рік вивчення

Настільний теніс  

1 рік вивчення

2 рік вивчення

3 рік вивчення

4 рік вивчення

5 рік вивчення

 Для недопущення перевантаження учнів заклад загальної середньої освіти враховує їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у закладі загальної середньої освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів враховуються результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у закладах позашкільної освіти.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Кількість учнів у класах (наповнюваність класів) не може бути менше п’яти осіб та перевищувати 30 осіб.

Безперервна навчальна діяльність у класній кімнаті не може перевищувати 45 хвилин (5-9 класи).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальний план зорієнтований на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять,формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. Усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях.

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей  інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна само ідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та  громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий, розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є і засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; що враховуються при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

     Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку для майбутніх поколінь.

     Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

     Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

     Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст – бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

     Завдання наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

     Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров'я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров'я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

     Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

     Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров'я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах (таблиця 3).

Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально - практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) передбачає обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати між предметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео - уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

Кількісний склад педпрацівників

Освітній рівень

Фаховий рівень

Професійно-кваліфікаційний рівень

Педагогічний стаж

Кількість педагогічних працівників

Магістр (спеціаліст)

бакалавр

педагогічний

непедагогічний

категорія

звання

До 3-х років

Від 3-х до 10-років

Від 10-ти до 20-ти років

Понад  20 років

спеціаліст

Старший учитель

Учитель - методист

вища

перша

друга

13

12

1

13

-

2

7

1

3

1

-

-

-

3

10

92%

8%

100%

-

15%

54%

8%

23%

8%

-

-

-

23%

77%

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

Кількість примірників

% забезпеченості

5 клас

1

Єрмоленко С.Я.

Українська мова

14

100%

2

Коваленко Л.Т.

Українська література

14

100%

3

Полякова Т.М.

Російська мова

14

100%

4

Фетеску Л.І.

Література (інтегрований курс)

14

100%

5

Гісем О.В.

Вступ до історії

14

100%

6

Тарасенкова Н.А.

Математика

14

100%

7

Бондаренко О.О.

Інформатика

15

100%

8

Коршевнюк Т.В.

Природознавство

14

100%

9

Бойченко Т.Є.

Основи здоров'я

14

100%

10

Карпюк О.Д.

Англійська мова

14

100%

11

Фетеску Л.І.

Молдовська мова

17

100%

6 клас

1

Лук`янюк К.М.

Українська мова

17

100%

2

Авраменко О.М.

Українська література

16

100%

3

Полякова Т.М.      

Російська мова

16

100%

4

Фетеску Л.І.

Інтегрований курс "Література"

17

100%

5

Фетеску Л.І.

Молдовська мова

15

100%

6

Бандроський О.І.

Історія України. Всесвітня історія.

16

100%

7

Бойко В.М.

Географія

16

100%

8

Тарасенкова В.І.

Математика

16

100%

9

Ривкінд Й.Я.

Інформатика

16

100%

10

Костіков В.І.

Біологія

16

100%

11

Бех І.Д.

Основи  здоров'я

16

100%

12

Сидоренко В.К.

Трудове навчання (техн.види)

5

100%

13

Сидоренко Л.К.

Трудове навчання (обслуг.)

11

100%

14

Масол Л.М.

Мистецтво

0

0%

15

Несвіт Алла

Англійська мова(6рік навч.)

16

100%

7 клас

1

Бабич Н.Д.

Українська мова

14

100%

2

Міщенко О.І.

Українська література

12

100%

3

Фетеску Л.І.

Молдовська мова

14

100%

4

Фетеску Л.І.

Інтегрований курс "Література"

14

100%

5

Полякова Т.М.

Російська мова

0

0%

6

Власов В.С.

Історія України

14

100%

7

Пометун О.І.

Всесвітня історія

14

100%

8

Бойко В.М.

Географія

14

100%

9

Мерзляк А.Г.

Алгебра

14

100%

10

Мерзляк А.Г.

Геометрія

14

100%

11

Бар'яхтар В.Г.

Фізика

14

100%

12

Попель П.П.

Хімія

14

100%

13

Ривкінд Й.Я.

Інформатика

14

100%

14

Бех І.Д.

Основи  здоров'я

14

100%

15

Масол Л.М.

Мистецтво

18

100%

16

Терещук Б.М., Дятленко

Трудове навчання (тех. види )

8

100%

17

Терещук А.І.

Трудове навчання (обслуг. види )

7

88%

18

Несвіт А.М.

Англійська мова (7-й рік навчання)

10

91%

19

Остапченко Л.І.

Біологія

7

64%

8 клас

1

Бабич Н.Д.

Українська мова

14

100%

2

Полякова Т.М.

Російська мова

16

100%

3

Фетеску Л.І.

Література (інтегрований курс)

14

100%

4

Фетеску Л.І.

Молдовська мова

13

100%

5

Власов В.С.

Історія України

16

100%

6

Авраменко О.М.

Українська література

14

100%

7

Бех І.Д.

Основи здоров'я

14

100%

8

 Гісем О.М. 

Всесвітня історія

13

100%

9

 Мерзляк А.Г.

Алгебра

14

100%

10

 Мерзляк А.Г.

Геометрія

14

100%

11

Матяш Н.Ю.

Біологія

14

100%

12

Бойко В.М.

Географія

14

100%

13

Бар'яхтар В.Г.

Фізика

14

100%

14

Попель П.П.

Хімія

14

100%

15

Ривкінд Й.Я..

Інформатика

14

100%

16

Масол Л.М.

Мистецтво

14

100%

17

Терещук А.І.

Трудове навчання (тех.)

10

100%

18

Терещук А.І.

Трудове навчання(обсл)

6

100%

19

Карпюк О.Д.

Англ.мова(8 р. навч.)

14

100%

9 клас

1

Глазова О.П.

Українська мова

13

100%

2

Фетеску Л.І.

Молдовська мова

13

100%

3

Фетеску Л.І.

Література (інтегрований курс)

13

100%

4

Самонова

Російська мова

13

100%

5

 Авраменко О.М.

Українська література

13

100%

6

Карпюк О.Д.

Англійська мова (9 рік навчання)

13

100%

7

Власов В.С.

Історія України

13

100%

8

Гісем О. В., Мартинюк О. О.

Всесвітня історія

13

100%

9

Ремех Т.О.

Основи правознавства

13

100%

10

Мерзляк А.Г.

Алгебра

13

100%

11

Мерзляк А.Г.

Геометрія

13

100%

12

Задорожний К.М.

Біологія

13

100%

13

Пестушко В.Ю.

Географія

13

100%

14

Бар"яхтар В.Г.

Фізика

13

100%

15

Ярошенко О.Г.

Хімія

13

100%

16

Ривкінд Й.Я.

Інформатика

13

100%

17

Тагліна О.В.

Основи здоров"я

13

100%

18

Масол Л.М.

Мистецтво

13

100%

19

Терещук А. І.

Трудове навчання(обсл.)

5

71%

20

Терещук А.І.

Трудове навчання(техн.види

8

100%

21

Галеголова О.В.

Словник термінів укр.-молд., молд.-укр.

36

100%

22

Калач, Коваленко, Забарна

Основи податкових знань

25

100%

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

Будівля закладу і приміщення відповідають реалізації завдань освітньої  програми. Адміністрація школи разом з колективом постійно працює над удосконаленням матеріально-технічної бази, підтриманню її у робочому стані. У закладі створені умови для роботи і навчання, існують такі навчальні кабінети, які відповідають сучасним умовам.

№з/п

Назва приміщення, рекреації…

Кількість

Стан

Навчальних  кабінетів

11

облаштовані

Бібліотека

1

облаштована

Актова  зала

1

облаштована

Їдальня

1

облаштована

Внутрішні вбиральні

2

Шкільне  подвір'я

1

Спортивний  майданчик    

1

облаштований

Кабінет  медичної сестри

1

облаштований

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання  (компетентностей) – відповідно до плану роботи закладу загальної середньої освіти.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників – відповідно до плану роботи закладу загальної середньої освіти.

Освітня програма закладу базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма закладу базової середньої освіти, сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Вона схвалена педагогічною радою закладу загальної середньої освіти та затверджена його директором.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти.

На основі освітньої програми закладу освіти, заклад складає та затверджує навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Режим роботи закладу освіти: 

          - режим  навчання – п’ятиденний навчальний тиждень;

          - змінність – одна зміна;

          - початок занять – о 8 годині 30 хвилин;

          - тривалість уроків встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» – 45 хвилин;

          - тривалість перерв відповідно до чинного  Положення  про загальноосвітній навчальний заклад (5-9 класи):

І перерва – 10 хвилин;

ІІ перерва – 10 хвилин;

ІІІ перерва – 20 хвилин;

ІV перерва – 20 хвилин;

V перерва – 10 хвилин;

VІ перерва – 5 хвилин

Структура 2019/2020  навчального року

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2019/2020  навчальний рік розпочинається 02 вересня святом - День знань - і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр - з 02 вересня по 27  грудня,                

ІІ семестр - з  13  січня по 29  травня.

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні з 28 жовтня по 03 листопада  

зимові з 28 грудня по 12 січня   

весняні з 23 березня по 29 березня

Тривалість канікул у закладі загальної середньої освіти протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за № 157/26602, учні 9 класів складають державну підсумкову атестацію. Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.

Свято «Останній дзвінок» провести 29 травня.

         

           Вручення  документів  про  освіту   проводиться  для  випускників   9-х класів – 12 червня.

                                                                

                                                                             Таблиця  1  до Освітньої програми

                                                                             (таблиця 11 до Типової

                                                                             освітньої програми закладів загальної

                                                                             середньої освіти ІІ ступеня,

                                                                             затвердженої  наказом МОН України

                                                                              від 20.04.2018р. № 405)

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для   6,  7, 8, 9  класів з навчанням  молдовською мовою і вивченням  двох  іноземних  мов

на 2019/2020 навчальний рік

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

 6

7

8

9

Інваріантна  складова

Мови і літератури

Українська мова

3,5+0,5

2,5

2+1,5

2+1,5

Українська література

2

2

2

2

Перша іноземна мова - англійська

2

2

2

2

Російська  мова

2

2

2

2

Молдовська мова

2

2

2

2

Інтегрований курс «Література» (молдовська та зарубіжна)

2

2

2

2

Суспільство-знавство

Історія України

1

1

1,5

1,5

Всесвітня  історія

1

1

1

1

Основи правознавства

-

-

-

1

Мистецтво

Музичне мистецтво

-

1

-

-

Образотворче мистецтво

-

1

-

-

Мистецтво

2

-

1

1

Математика

Математика

4

-

-

-

Алгебра

-

2

2

2

Геометрія

-

2

2

2

Природознавство

Природознавство

-

-

-

-

Біологія

2

2

2

2

Географія

2

2

2

1,5

Фізика

-

2

2

2

Хімія

-

1,5

2

2

Технології

Трудове навчання

2

1

1

1

Інформатика

1

1

2

2

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

0,5

Фізична культура

3

3

3

3

Разом

30 +3

31+3

33+3

33+3

Варіативна   складова

Спецкурси:

«Українознавство»

1

Граничне допустиме навчальне навантаження

30

32

33

33

Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)

33

35

36

36

                                                                                        

                                                                           

                                                                             Таблиця  2  до Освітньої програми

                                                                             (таблиця 12 до Типової

                                                                             освітньої програми закладів загальної

                                                                             середньої освіти ІІ ступеня,

                                                                             затвердженої  наказом МОН України

                                                                              від 20.04.2018р. № 405)

Навчальний план

для 5 класу з українською мовою навчання і вивченням молдовської мови

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класі

5

Мови і літератури

Українська мова

3,5+0,5

Українська література

2

Іноземна мова

3

Молдовська мова

2

Зарубіжна література

2

Суспільство -знавство

Історія України (Вступ до історії)

1

Мистецтво

2

Математика

Математика

4

Природознавство

Природознавство

2

Технології

Трудове навчання

2

Інформатика

1

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

Фізична культура

3

Разом

26+3

Спецкурси:

«Логічні стежинки математики»

1

Гранично допустиме навчальне навантаження

27

Всього (без урахування поділу класів на групи)

27+3

                                                                                                         

                                                                                         

                                                                                          

                                                                                          Таблиця 3 до освітньої 

                                                                                          програми (таблиця 18 до типової

                                                                                          освітньої програми закладів загальної

                                                                                          середньої освіти ІІ ступеня,

                                                                                           затвердженої  наказом МОН України

                                                                                           від 20.04.2018р. № 405)  

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

№ з/п

Назва навчальної програми

1

Українська мова

2

Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою

3

Українська література

4

Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу)

5

Молдовська мова для загальноосвітніх навчальних закладів  з навчанням  молдовською мовою

6

Навчальні програми з інтегрованого курсу «Література» (молдовська та зарубіжна)

7

Зарубіжна література

8

Біологія

9

Всесвітня історія

10

Географія

11

Інформатика

12

Історія України

13

Математика

14

Мистецтво

15

Основи здоров'я

16

Природознавство

17

Трудове навчання

18

Фізика

19

Фізична культура

20

Хімія

21

Іноземні мови

Таблиця 3 до освітньої  програми

Перелік навчальних програм до варіативної складової  навчального плану на 2019/2020  навчальний рік

Клас

Форма

Назва

Програма

Гриф МОН України

5

Спец

курс

Логічні стежинки математики

Збірник програм для до профільної підготовки та профільного навчання

Схвалено для використання у ЗНЗ науково – методичною комісією з математики НМР з питань освіти МОН  (Протокол № 4 від 24.06.2010р.)

 7

Спецкурс

Українознавство

Програма курсу за вибором «Українознавство» 5-11 класи (Кононенко П.П.)

Лист ІІТЗО від 03.07.2014 року №14.1/12-Г-1058

           СХВАЛЕНО                                                                              ЗАТВЕРДЖУЮ

Рішення педагогічної ради                                                 Директор Приозерненської ЗОШ І-ІІІ ст.

Приозерненської ЗОШ І-ІІІ                                             

від __ _______2019  року                                                  __________________М.Д. Чорнобай     

(протокол № __)                                                                     _______________________2019 року

                                                                                          

Освітня програма старшої школи

(10 - 11 класи)

Приозерненської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Кілійської районної ради

Одеської області

на 2019/2020 навчальний рік

Освітня програма старшої школи (10 - 11 класи)

Приозерненської  ЗОШ І-ІІІ ступенів  

Кілійської районної ради  Одеської області

на 2019/2020 навчальний рік

Тип закладу загальної середньої освіти – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Орієнтовна кількість класів: 10 кл.  - 1;  11  кл. – індивідуальна форма навчання.

Орієнтовна кількість учнів: 10 кл. – 9 учнів;  11  кл. – 3 учні (індивідуальна форма навчання).

Статутом закладу загальної середньої освіти визначено: молдовська мова навчання.

Загальні положення освітньої програми

старшої школи (10 - 11 класи)

Освітня програма старшої школи (10 - 11 класи ) (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», на основі Типової освітньої програми закладів загальної  середньої освіти ІІІ ступеня,  затвердженої  наказом  МОН  України від 20 квітня 2018 року № 408.

            Освітня програма профільної середньої освіти (далі – Освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

            Освітня програма визначає:

            загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиця 1, 2);

            очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці 3; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН України;

            форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

            вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, факультативів, курсів за вибором.

         Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає – 2660 годин/навчальний рік: для 10 – 11 -х класів – по  1330 годин/навчальний рік.

            Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані старшої школи (далі – навчальний план)

Навчальний план для 10 - 11 - х класів старшої школи розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 01 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов'язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

За модульним принципом реалізується зміст базових предметів  «Біологія і екологія».

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов'язковими предметами, що вивчаються на рівні стандарту:

  • «Інформатика»;
  • «Технології».

Профіль навчання формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.

Профіль навчання:

  • української філології профіль.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

  • базові та вибірково-обов'язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;
  • профільні предмети, що вивчаються на профільному рівні;
  • курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.

Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальному плані закладу освіти.

Варіативна складова навчального плану використовується на

предмет інваріантної складової:

- українська мова (10, 11 кл.);

- українська література (10, 11 кл.);

- математика (10, 11 кл.);

 - історія України (10 кл.).

Варіативність змісту профільної середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Повноцінність профільної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предмету "Фізична культура", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази закладу загальної середньої освіти, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

           Змістове наповнення предмета   «Фізична культура» формується з наступних варіативних модулів:

Модулі

10 клас

11 клас

Легка атлетика

6 рік вивчення

7 рік вивчення

Футбол

6 рік вивчення

7 рік вивчення

Настільний теніс

6 рік вивчення

7 рік вивчення

Для недопущення перевантаження учнів заклад загальної середньої освіти враховує їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у закладі загальної середньої освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів враховуються результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у закладах позашкільної освіти.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Кількість учнів у класах (наповнюваність класів) не може бути менше п’яти осіб та перевищувати 30 осіб.

Безперервна навчальна діяльність у класній кімнаті не може перевищувати 45 хвилин.

Відповідно  до  постанови  Кабінету  Міністрів  України  від  23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальний план для 10,  11 класів зорієнтований на роботу старшої школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною – у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять,формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. Усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях.

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей  інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна само ідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та  громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий, розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є і засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; що враховуються при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

     Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку для майбутніх поколінь.

     Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

     Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

     Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст – бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

     Завдання наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

     Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров'я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров'я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

     Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

     Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров'я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах (таблиця 2).

Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу проводиться на лекції, конференції, екскурсії і т.д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму.

Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально - практичних робіт).

Оглядова конференція (для 8-11 класів) передбачає обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати між предметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео - уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

Кількісний склад педпрацівників

Освітній рівень

Фаховий рівень

Професійно-кваліфікаційний рівень

Педагогічний стаж

Кількість педагогічних працівників

Магістр (спеціаліст)

бакалавр

педагогічний

непедагогічний

категорія

звання

До 3-х років

Від 3-х до 10-років

Від 10-ти до 20-ти років

Понад  20 років

спеціаліст

Старший учитель

Учитель - методист

вища

перша

друга

13

12

1

13

-

2

7

1

3

1

-

-

-

3

10

92%

8%

100%

-

15%

54%

8%

23%

8%

-

-

-

23%

77%

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

Кількість примірників

% забезпеченості

1

Ворон А.А.,                              Солопенко В.А.

«Українська мова (профільний рівень)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти

 14

100%

2

Борзенко О. І., Лобусова О. В.

«Українська література (профільний рівень)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти                              

-

0%

3

Паращич В.В., Фефілова Г.Є,

Коновалова М.В.

«Зарубіжна література (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти

 14

100%

4

Карпюк О.Д.

«Англійська мова (10-й рік навчання, рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти        

 14

100%

5

Гісем О.В. Мартинюк О.О.

«Історія України (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти      )

14

100%

6

Гісем О.В. Мартинюк О.О.

«Всесвітня історія (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти             

14

100%

7

Гісем О.В. Мартинюк О.О.

«Громадянська освіта (інтегрований курс, рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти       

 14

100%

8

Мерзляк А.Г.

Номіровський Д.А.

Полонський В.Б.

Якір М.С.

«Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія, рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти

 14

100%

9

Андерсон О.А.

Біологія і екологія (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти

 14

100%

10

Безуглий В.В.,                  Лисичарова Г.О.

«Географія (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти   

14

100%

11

Бар'яхтар В. Г

«Фізика (рівень стандарту, за навчальною програмою авторського колективу під керівництвом Локтєва В.М.)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти

 14

100%

12

Ярошенко О.Г.

Хімія (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти

 14

100%

13

Гарасимів І.М.

Пашко К.О.

«Захист Вітчизни (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти   

 8

100%

14

Гудима А.А.

Пашко К.О.

«Захист Вітчизни (рівень стандарту, "Основи медичних знань")» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти               

 6

100%

15

Ривкінд Й.Я.

«Інформатика (рівень стандарту)» підручник для 10 (11) класу закладів загальної

 14

100%

16

Туташинський В.І.

Кірютченкова І.В.

Технології (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти

 14

100%

11 клас

1

Ворон А.А.,                              Солопенко В.А.

«Українська мова (профільний рівень)» підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти

 4

100%

2

Авраменко О.М.

«Українська література (рівень стандарту)» підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти

4

100%

3

Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мельник А.О.

«Зарубіжна  література (рівень стандарту)» підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти

4

100%

4

Гісем О.В., Мартинюк О.О.

«Історія України (рівень стандарту)» підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти

4

100%

5

Гісем О.В., Мартинюк О.О.

«Всесвітня історія (рівень стандарту)» підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти

4

100%

6

Карпюк О.Д.

«Англійська мова (11-й рік навчання, рівень стандарту)» підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти

4

100%

7

Мерзляк А.Г., Номіровський Д.А., Полонський В.Б., Якір М.С.

«Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія,  рівень стандарту)» підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти

4

100%

8

Задорожний К.М.

«Біологія і екологія (рівень стандарту)» підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти

4

100%

9

Безуглий В.В., Лисичарова Г.О.

«Географія (рівень стандарту) підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти

4

100%

10

Бар’яхтар В.Г., Довгий С.О., Божинова Ф.Я., Кірюхіна О.О. за редакцією Бар’яхтара В.Г., Довгого С.О.

«Фізика (рівень стандарту, за навчальною програмою авторського колективу під керівництвом Локтєва В.М.)» підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти

4

100%

11

Пришляк М.П.

«Астрономія (рівень стандарту)» підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти

4

100%

12

Руденко В.Д, Речич Н.В., Потієнко В.О.

«Інформатика (профільний рівень)» підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти

4

100%

13

Ярошенко О.Г.

«Хімія (рівень стандарту)» підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти

4

100%

14

Гудима А.А., Пашко К.О., Гарасимів І.М., Фука М.М., Щирба Ю.П.

«Захист Вітчизни (рівень стандарту)» підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти

2

100%

15

Гудима А.А., Пашко К.О., Гарасимів І.М., Фука М.М.

«Захист Вітчизни (рівень стандарту, «Основи медичних знань)» підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти

2

100%

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

Будівля закладу і приміщення відповідають реалізації завдань освітньої  програми. Не зважаючи на вік та зношеність будівель та приміщень закладу, адміністрація школи разом з колективом постійно працює над удосконаленням матеріально-технічної бази, підтриманню її у робочому стані. У закладі створені умови для роботи і навчання, існують такі навчальні кабінети, які відповідають сучасним умовам.

№з/п

Назва приміщення, рекреації…

Кількість

Стан

Навчальних  кабінетів

11

облаштовані

Бібліотека

1

облаштована

Актова  зала

1

облаштована

Їдальня

1

облаштована

Внутрішні вбиральні

2

Шкільне  подвір'я

1

Спортивний  майданчик    

1

облаштований

Кабінет  медичної сестри

1

облаштований

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання  (компетентностей) – відповідно до плану роботи закладу загальної середньої освіти.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників – відповідно до плану роботи закладу загальної середньої освіти.

Освітня програма старшої школи (10 - 11 класи) передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма старшої школи (10 - 11 класи), сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Вона схвалена педагогічною радою закладу загальної середньої освіти та затверджена його директором.

Освітня програма старшої школи (10 - 11 класи) закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти.

На основі освітньої програми старшої школи закладу освіти, заклад складає та затверджує навчальний план старшої школи (10 - 11 класи) закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Режим роботи закладу освіти: 

          - режим  навчання – п’ятиденний навчальний тиждень;

          - змінність – одна зміна;

          - початок занять – о 8 годині 30 хвилин;

        - тривалість уроків встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» – 45 хвилин;

          - тривалість перерв відповідно до чинного  Положення  про загальноосвітній навчальний заклад (10-11 класи):

І перерва – 10 хвилин;

ІІ перерва – 10 хвилин;

ІІІ перерва – 20 хвилин;

ІV перерва – 20 хвилин;

V перерва – 10 хвилин;

VІ перерва – 5 хвилин

Структура 2019/2020  навчального року

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2019/2020  навчальний рік розпочинається 02 вересня святом - День знань - і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр - з 02 вересня по 27  грудня,                

ІІ семестр - з  13  січня по 29  травня.

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні з 28 жовтня по 03 листопада  

зимові з 28 грудня по 12 січня   

весняні з 23 березня по 29 березня

Тривалість канікул у закладі загальної середньої освіти протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.

Свято «Останній дзвінок» провести 29 травня.

         

          

                                                                                          Таблиця 1 до Освітньої 

                                                                                          програми (таблиця 2 до Типової

                                                                                          освітньої програми закладів загальної

                                                                                          середньої освіти ІІІ ступеня,

                                                                                           затверджена  наказом МОН України

                                                                                           від 20.04.2018р. № 408)

Навчальний план

для 10  класу  з молдовською мовою навчання

на 2019/2020 навчальний рік

Предмети

Кількість годин на тиждень у класі

10

Інваріантна  складова

Українська мова (профільний предмет)

4

Українська література

2+1

Англійська мова

2

Молдовська  мова та література (інтегрований курс)

2

Зарубіжна література

1

Історія України

1,5+1

Всесвітня історія

1

Громадянська  освіта

2

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

3+1

Біологія і екологія

2

Географія

1,5

Фізика

2

Хімія

1,5

Вибірково-обов'язкові предмети

Технології

Інформатика

2

1

Фізична культура

3

Захист Вітчизни

1,5

Разом

33+3

Варіативна складова

Гранично допустиме тижневе навантаження на  учня

33

Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)

36

                                                                                                          

                                                                         

                                                                                      

                                                                                         

                                                                                         

                                                                                                                                                                                                                                      

Таблиця 2 до Освітньої  

                                                                                          програми (таблиця 2 до Типової

                                                                                          освітньої програми закладів загальної

                                                                                          середньої освіти ІІІ ступеня,

                                                                                           затверджена  наказом МОН України

                                                                                           від 20.04.2018р. № 408)

 Навчальний план

на 1 учня для 11 класу

з молдовською мовою навчання

на 2019/2020 навчальний рік

Предмети

Кількість годин

 на тиждень у 

класі  за

Типовим планом

Години на тиждень на1 учня

Години на рік

І семестр (16 робочих тижнів)

ІІ семестр

(19 робочих тижнів)

Українська мова (профільний предмет)

4

1,5

24

29

Українська література

2+1

1

17

19

Англійська мова

2

0,7

11

13

Молдовська  мова та література (інтегрований курс)

2

0,7

11

13

Зарубіжна література

1

0,4

6

8

Історія України

1,5

0,6

11

11

Всесвітня історія

1

0,4

6

8

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

3+1

1,5

24

29

Біологія і екологія

2

0,7

11

13

Географія

1

0,4

6

8

Фізика

2

0,7

11

13

Астрономія

1

0,3

5

6

Хімія

2

0,7

11

13

Вибірково-обов'язкові предмети

Технології

Інформатика

1

2

0,3

0,7

5

11

6

13

Фізична культура

3

1

16

18

Захист Вітчизни

1,5

0,4

6

8

Разом

31+3

12

192

228

Гранично допустиме тижневе навантаження на  учня

31

Всього фінансується

34

12

192

228

                                                                                          Таблиця 3 до освітньої 

                                                                                          програми (таблиця 4 до типової

                                                                                          освітньої програми закладів загальної

                                                                                          середньої освіти ІІІ ступеня,

                                                                                          затвердженої  наказом МОН України

                                                                                          від 20.04.2018р. № 408)

Перелік навчальних програм для учнів старшої школи   

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)

№ з/п

Назва навчальної програми

Рівень вичення

1

Українська мова

Профільний рівень

2

Українська література

Рівень стандарту

3

Біологія і екологія

Рівень стандарту

4

Всесвітня історія

Рівень стандарту

5

Географія

Рівень стандарту

6

Молдовська мова та література (інтегрований курс) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою

Рівень стандарту

7

Інформатика

Рівень стандарту

8

Історія України

Рівень стандарту

9

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

Рівень стандарту

10

Захист Вітчизни

Рівень стандарту

11

Громадянська освіта

Рівень стандарту

12

Технології

Рівень стандарту

13

Фізика і астрономія

Рівень стандарту

14

Фізична культура

Рівень стандарту

15

Хімія

Рівень стандарту

16

Англійська мова

Рівень стандарту

17

Зарубіжна література

Рівень стандарту

18

Астрономія

Рівень стандарту

                                                                                                                

Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.